ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ
Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності».
Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України, перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковський Олександр Володимирович.
| Народні депутати України |
О.В. Співаковський
О.В. Опанасенко
М.Л. Княжицький
Г.М. Гопко
|
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності»
- Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності «(далі – проект Закону) розроблено на виконання:
статей 193 – 200, 212 – 223 частини другої «Стандарти, що стосуються прав інтелектуальної власності» Глави 9 «Інтелектуальна власність» Розділу IV «Торгівля та пов’язані з торгівлею питання» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію);
Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 р. № 402.
Проект Закону розроблено з метою приведення законодавства України у відповідність до положень:
Директиви 98/44/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 06.07.1998 про правову охорону біотехнологічних винаходів;
Директиви 98/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 1998 р. про правову охорону промислових зразків;
Регламенту Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 р. про промислові зразки Співтовариства;
Регламенту (ЄС) № 1901/2006 Європейського Парламенту та Ради від 12.12.2006 про медичні продукти для педіатричного використання;
Директиви 2008/95/ЄС від 22 жовтня 2008 р. Європейського Парламенту та Ради про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок;
Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 р. про торговельну марку Співтовариства у національне законодавство;
Регламенту (ЄС) № 469/2009 Європейського Парламенту та Ради від 06.05.2009 про сертифікати додаткової охорони для медичних продуктів.
Прогалини правового регулювання охорони прав на промислові зразки створили умови для поширення в Україні явища так званого «патентного троллінгу» . Мова йде про діяльність суб’єктів господарювання, які реєструють промислові зразки на відомі загалу форми виробів, а потім вимагають сплати «роялті» за використання цих об’єктів у комерційних цілях. Відсутність дієвого механізму боротьби з «патентним троллінгом» призводить до зниження інвестиційної привабливості України.
На міжнародному рівні мета системи правової охорони винаходів та корисних моделей (патентної системи) визначена Всесвітньою організацією інтелектуальної власності Так, патентна система призначена для сприяння інноваціям, поширенню і передачі технологій шляхом надання виключного права перешкоджати іншим особам використовувати запатентований винахід без згоди власника патенту, за умови, що власник патенту в повній мірі розкриває суть винаходу для широкої публіки. Для досягнення цієї мети патентний закон встановлює суворі вимоги, як процедурного, так і матеріально-правового характеру, що забезпечують патентну охорону. Ці вимоги є основою для функціонування патентної системи, так як вони розроблені для того, щоб гарантувати патентну охорону тільки тих винаходів, які «гідні» такої охорони в контексті сприяння інноваціям і задоволення широких громадських інтересів .
Сучасний стан системи правової охорони винаходів та корисних моделей в Україні (патентної системи) характеризується наступними проблемами:
1) винахід, який претендує на правову охорону, має бути результатом винахідницької діяльності (творчої діяльності), а отже відповідати критерію «винахідницький рівень» , насправді отримує «слабшу» правову охорону аніж корисна модель, яка не має відповідати цьому критерію, а отже досить часто не є результатом винахідницької діяльності;
2) корисна модель, права інтелектуальної власності на яку набуваються за спрощеною процедурою, забезпечує недобросовісним заявникам можливість обходу винаходів, права інтелектуальної власності належать третім особам без їх згоди та ускладнює процедуру захисту прав на такі винаходи;
3) корисна модель, права інтелектуальної власності на яку набуваються за спрощеною процедурою, забезпечує можливість недобросовісним власникам забороняти третім особам використовувати очевидні технічні рішення, тобто фактично надає можливість «приватизувати» частину суспільного надбання в різних галузях технологій і в такий спосіб обмежує конкуренцію на ринку, створює фактор росту цін та породжує патентний троллінг;
4) наявність лише двох критеріїв правової охорони (промислова придатність і новизна) ускладнює (а в переважній більшості випадків робить неможливим) визнання недійсними прав інтелектуальної власності на об’єкт, який не є результатом винахідницької діяльності і тим самим фактично порушує права інших осіб на використання очевидних та вже відомих знань в різних галузях технологій;
5) корисна модель, права охорона якій надається відповідно до чинного законодавства України, дискредитує систему правової охорони інтелектуальної власності, сприяючи зменшенню активності науково-технічної творчості. Власники патентів на слабкі, а за часту очевидні рішення, отримують переваги порівняно з власниками патентів на дійсно значні та творчі рішення в різних галузях технологій.
Проблематика полягає у тому, що в Україні однакові результати інтелектуальної діяльності можуть охоронятися як винаходи, так і як корисні моделі. Проте отримання патенту на корисну модель має більше переваг ніж отримання патенту на винахід:
1) менше часових та фінансових витрат;
2) менше вимог патентоздатності, і, як наслідок, вищий рівень охорони такого результату;
3) нижчі ризики визнання прав недійсними.
Як наслідок, співвідношення між зареєстрованими корисними моделями і винаходами в Україні непропорційно високе на користь корисних моделей, у порівнянні з країнам з інноваційною економікою і які мають розвиненішу систему охорони інтелектуальної власності. Велика частка патентів, які видаються без проведення кваліфікаційної експертизи (патенти на корисні моделі) та відсутність процедур «post-grant opposition» призводить до високого рівня зловживань правами інтелектуальної власності, що фактично означає зниження рівня охорони інтелектуальної власності для добросовісних власників прав.
Запропонована модель правової охорони корисних моделей (об’єктом корисної моделі є пристрій, формальна експертиза заявки на корисну модель для видачі патенту, адміністративна процедура визнання недійсними прав на корисну модель) має такі переваги: зберігається можливість швидко отримати патент на корисну модель; встановлюється можливість швидкого припинення активності недобросовісних власників так званих «троллінгових» патентів через адміністративну процедуру визнання недійними прав (в Апеляційній палаті).
Запропонований проект Закону шляхом зміни підходів до патентування корисних моделей створить передумови для активізації винахідницької діяльності в Україні.
Проектом Закону також запропоновані механізми, які сприятимуть досягти баланс інтересів між патентною монополією та правом кожної людини на доступність ліків.
Забезпечення населення України доступними ліками є пріоритетом у державній політиці. Неприпустимо, коли в Україні ціни на деякі лікарські засоби в десятки разів перевищують вартість у наших європейських партнерах. За рекомендацію Всесвітньої організації охорони здоров’я запропоновано ряд новацій, які дозволять суттєво зменшити кількість «вічнозелених» патентів.
Загалом, враховуючи вимоги права ЄС у сфері охорони прав на винаходи та корисні моделі, а також положення Угоди про асоціацію, проектом Закону запропоновано, зокрема, такі новації: розширено перелік об’єктів технологій, на які не поширюється правова охорона; передбачено можливість подання заявок в електронній формі; надається право будь-якій особі подати мотивоване заперечення проти заявки протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід; уточнено порядок надання додаткової охорони прав на винаходи; розширено перелік прав та обов’язків суб’єктів прав на винаходи (корисні моделі); передбачено можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку («post-grant opposition» ).
Проектом Закону також передбачається створення Національного органу інтелектуальної власності України (НОІВ) як юридичної особи публічного права, що належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Мінекономрозвитку забезпечуватиме формування та реалізуватиме державну політику в сфері інтелектуальної власності, а НОІВ виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики (видача охоронних документів (патентів, свідоцтв) на об’єкти права інтелектуальної власності).
Зазначений підхід щодо запровадження дворівневої структури державної системи правової охорони інтелектуальної власності розроблено з урахуванням передового досвіду іноземних держав (зокрема, Німеччини, Японії, Польщі, Естонії, Грузії, Данії, Сінгапуру, Фінляндії, Південної Кореї, Франції).
Крім того, запропонована модель повністю відповідає принципам діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які визначені в Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Так, частиною третьою статті 2 вказаного Закону закріплено, що «підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, не можуть здійснювати владні повноваження, крім випадків, визначених законом» .
Таким чином, НОІВ після прийняття проекту Закону буде на законодавчому рівні наділений відповідними повноваженнями.
Прозорість діяльності НОІВ буде забезпечуватись шляхом проведення зовнішнього аудиту (фінансового та управлінського); оприлюднення кошторису фінансів, спрямованих на забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, та напрямів їх використання; проведення електронних публічних закупівель, здійснюваних за кошти державної системи правової охорони інтелектуальної власності; усунення умов для корупційних ризиків в результаті мінімізації суб’єктивного чинника у прийнятті рішень (широке запровадження автоматизації процесів реєстрації правочинів, вчинення їх в режимі реального часу); ухвалення рішень в результаті широкого соціального діалогу та з урахуванням громадської думки; проведення громадського та професійного моніторингу діяльності зазначеного органу.
Фінансування діяльності НОІВ здійснюватиметься за рахунок зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (наразі ці збори зараховуються до закладу, що здійснює розгляд і експертизу заявок, поданих з метою отримання охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності). Зазначений підхід повністю відповідає міжнародним зобов’язанням України та досвіду передових держав світу (зокрема, Південної Кореї, Франції, Сінгапуру, Фінляндії, Данії, Грузії).
Так, окремими положеннями міжнародних договорів України, а саме: ст. 39 Договору про патентну кооперацію, ст. 4 Женевського акта Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків, ст. 8 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколу до цієї Угоди, ст. 3 Договору про закони щодо товарних знаків та Сінгапурського договору про право товарних знаків встановлено, що національні збори за різні дії в сфері охорони інтелектуальної власності надходять до Відомства. Ці кошти спрямовуються відомствами інтелектуальної власності країн світу на виконання зобов’язань за міжнародними договорами та на розвиток національних систем правової охорони інтелектуальної власності.
Проектом Закону також запропоновано внести зміни до статті 2 Закону України «Про адміністративні послуги», якими передбачити, що дія цього Закону не поширюється на відносини щодо здійснення дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення (зазначення походження товарів), об’єкти авторського права і суміжних прав).
Слід зазначити, що ця пропозиція обумовлено тим, що проектом Закону пропонується наділити Національний орган інтелектуальної власності (функції якого виконуватиме державне підприємство (установа, організація), що належить до сфери управління Мінекономрозвитку) повноваженнями з видачі охоронних документів (патентів, свідоцтв). Наразі, ці дії є адміністративними послугами, у той же час, відповідно до статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» суб’єктом надання адміністративної послуги є лише орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб’єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги. Крім того, видача охоронних документів у сфері інтелектуальної власності (патентів, свідоцтв) має свої особливості і за своєю суттю не є адміністративною послугою.
Видачі охоронного документа (патенту, свідоцтва) передує цілий комплекс заходів, які для кожного об`єкта є індивідуальними та диференційованими у часі. При цьому заздалегідь невідомо, які саме дії буде здійснено по відношенню до конкретної заявки, оскільки процедури передбачають внесення змін до документів заявки; продовження та поновлення прав за заявками; подання заяв про пріоритет об’єкта інтелектуальної власності — строки від 6 міс. до 1 року; подання заявником клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи винаходу — 3 роки від дати подання заявки. Оскільки кількість дій по кожній заявці та терміни їх вчинення залежать від багатьох факторів, граничний строк набуття права інтелектуальної власності не може бути встановлений. Внесення запропонованих змін до відповідних законів України, в тому числі до Закону України «Про адміністративні послуги», жодним чином не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки заявники продовжуватимуть сплачувати встановлене законодавством України мито за видачу охоронного документу.
Прийняття проекту Закону призведе до поліпшення якості та підвищення ефективності роботи органів управління державної системи правової охорони інтелектуальної власності, а також спрощення та забезпечення прозорості процедур набуття та розпоряджання правами інтелектуальної власності для фізичних та юридичних осіб, ефективності адміністрування зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.
- Мета і шляхи її досягнення
Проект Закону має за мету створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності, здатної сформувати, реалізувати прозору публічну модель подолання існуючих викликів та ризиків і запропонувати дієві інструменти сфери інтелектуальної власності як стимули для розвитку споріднених економічних та суспільних чинників.
Метою прийняття проекту Закону є:
узгодження положень законодавства України у сфері інтелектуальної власності з директивами та регламентами ЄС;
імплементація відповідних положень Угоди про асоціацію, включаючи запровадження інституційних та організаційних змін у державному управлінні сферою інтелектуальної власності задля належного виконання положень цієї Угоди в частині охорони прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки.
Досягти поставленої мети пропонується шляхом внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України, а також законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» , «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» , «Про охорону прав на промислові зразки» та інших законів у сфері інтелектуальної власності.
Після набрання чинності проектом Закону буде забезпечено виконання Україною вимог Угоди про асоціацію щодо приведення у відповідність законодавства України у сфері охорони прав на торговельні марки, винаходи, корисні моделі, промислові зразки до законодавства ЄС, запроваджено дворівневу системи державного управління сферою інтелектуальної власності, а також створено дієвий механізм боротьби з «патентним троллінгом» шляхом впровадження процедури адміністративного оскарження виданих свідоцтв на промислові зразки («post-grant opposition» ).
- Основні положення законопроекту
Законопроектом пропонується встановлення дієвого механізму боротьби з «патентним троллінгом» шляхом впровадження процедури адміністративного оскарження виданих свідоцтв на промислові зразки («post-grant opposition» ).
Законопроектом передбачається закріпити норми щодо:
можливості подання заявки в електронній формі;
впровадження додаткових критеріїв охороноздатності;
впровадження правової охорони незареєстрованих промислових зразків;
закріплення строку чинності прав не більше 25 років (наразі 15);
зміни виду охоронного документа з патенту на свідоцтво;
можливості досудового скасування свідоцтва в Апеляційній палаті.
Проектом Закону запропоновано, зокрема, такі новації:
— розширено перелік об’єктів технологій, на які не поширюється правова охорона;
— передбачено можливість подання заявок в електронній формі;
— надається право будь-якій особі подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід;
— уточнено порядок надання додаткової охорони прав на винаходи;
— розширено перелік прав та обов’язків суб’єктів прав на винаходи (корисні моделі);
— передбачено можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку («post-grant opposition» ).
Проект Закону передбачає створення національного органу інтелектуальної власності, який є державною організацією, що належить до сфери управління Мінекономрозвитку та провадить некомерційну господарську діяльність. Фінансування діяльності зазначеного національного органу здійснюється за рахунок зборів та інших надходжень за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також оплати послуг, що надаються відповідно до законодавства.
На національний орган інтелектуальної власності покладатиметься виконання таких основних завдань:
участь у реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності;
вивчення, аналіз та узагальнення досвіду іноземних держав, а також практики застосування законодавства у сфері інтелектуальної власності;
здійснення державної реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності (видача охоронних документів);
реєстрація фактів передання (ліцензування) прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України;
ведення державних реєстрів прав на об’єкти інтелектуальної власності;
підвищення кваліфікації кадрів системи правової охорони інтелектуальної власності;
атестація та ведення реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
методологічна, методична та інформаційна допомога центральним органам виконавчої влади, науковим установам та навчальним закладам, малому та середньому підприємництву з питань, пов’язаних з правовою охороною та комерціалізацією прав інтелектуальної власності;
підготовка інформаційних та навчальних матеріалів, а також проведення просвітницьких заходів для підвищення обізнаності, поваги та розвитку культури суспільства у сфері інтелектуальної власності;
здійснення інших функцій, визначених законодавством.
Прозорість діяльності національного органу інтелектуальної власності забезпечується шляхом:
проведення зовнішнього аудиту (фінансового та управлінського);
усунення умов для корупційних ризиків в результаті мінімізації суб’єктивного чинника у прийнятті рішень (широке запровадження автоматизації процесів реєстрації правочинів, вчинення їх в режимі реального часу), ухвалення рішень в результаті широкого соціального діалогу та з урахуванням громадської думки;
проведення громадського та професійного моніторингу діяльності зазначеного органу (створення наглядової ради, участь засобів масової інформації на засіданнях апеляційної палати, публікація відомостей про засідання апеляційної палати, засідання спільних комісій та дорадчих органів, транслювання в режимі реального часу засідань колегіальних органів, створення електронних справ та можливості платного в режимі реального часу доступу тощо).
- Правові аспекти
Правовими підставами для розроблення проекту Закону є Угода про асоціацію та Концепція реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 402..
У цій сфері суспільних відносин діють:
Конституція України;
Цивільний та Господарський кодекси України;
закони України «Про центральні органи виконавчої влади»; «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; «Про охорону прав на промислові зразки»; «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»; «Про охорону прав на зазначення походження товарів»; «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»; «Про авторське право і суміжні права»; «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування»; «Про адміністративні послуги»; «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних»;
Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» .
Реалізація положень законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до чинних чи розроблення нових законів України.
- Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевого бюджетів.
- Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
Прийняття Закону забезпечить досягнення європейського рівня охорони прав інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію, імплементацію в національне законодавство положень права Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності, дасть можливість створити прозору та ефективну структуру державного управління сферою інтелектуальної власності, забезпечить прозорість процедур набуття та розпорядження правами інтелектуальної власності, підвищить якість охоронних документів, забезпечить впровадження ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності, створить передумови для активізації винахідницької діяльності та призведе до покращення інвестиційного клімату в України.
| Народні депутати України |
О.В. Співаковський
О.В. Опанасенко
М.Л. Княжицький
Г.М. Гопко
|
Проект
зареєстровано в Парламенті
17.09.2018 р. за № 9088
Закон України
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
- У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18, ст. 144 із наступними змінами):
1) у статті 156:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель відповідно до законодавства засвідчується патентом, на промисловий зразок — свідоцтвом.»;
частину другу після слова «патенту» доповнити словом «(свідоцтва)»;
частини третю і п’яту викласти в такій редакції:
«3. Умови використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка у сфері господарювання визначаються законами.»;
«5. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок можуть бути передані як вклад до статутного капіталу суб’єкта господарювання.»;
2) у статті 157:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Умови використання торговельної марки у сфері господарювання визначаються законом.»;
у частині третій слова «володільцеві» та «правомірного використання торговельної марки без його дозволу» замінити відповідно словами «власнику» та «, передбачених законом»;
частини четверту і п’яту виключити;
частину шосту викласти в такій редакції:
«6. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку можуть бути передані як вклад до статутного капіталу суб’єкта господарювання.»;
3) статтю 158 виключити.
- У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40, ст. 356 із наступними змінами):
1) у статті 460:
у частині другій слова «може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технологій» замінити словами «є пристрій»;
частину третю виключити;
2) у статті 461:
частину першу після слів «є новим» доповнити словами «і має індивідуальний характер»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольорами, формою, текстурою та/або матеріалом виробу та/або його оздоблення.»;
3) у статті 462:
частину першу викласти у такій редакції:
«1. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок підлягає державній реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом, на промисловий зразок — свідоцтвом.»;
у частині другій слова «сукупністю суттєвих ознак промислового зразка» замінити словами «зображенням промислового зразка»;
частину третю викласти у такій редакції:
«3. Умови та порядок державної реєстрації права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок та видачі патенту, свідоцтва встановлюються законом.».
4) частину другу статті 464 після слова «патенту» доповнити словом «(свідоцтва)»;
5) частину п’яту статті 465 викласти в такій редакції:
«5. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок становить п’ять років від дати подання заявки на промисловий зразок в установленому законом порядку і продовжується за клопотанням власника промислового зразка на один або більше п’ятирічних періодів. Загальний строк чинності цих прав не може перевищувати двадцяти п’яти років від дати подання заявки.»;
6) у частині першій статті 496 слова «, наступної за датою» виключити.
- У Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 32 із наступними змінами):
1) статтю 1 викласти в такій редакції:
«Стаття 1. Визначення термінів
- У цьому Законі наведені нижче терміни та скорочення вживаються у такому значенні:
1) Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом;
2) Апеляційна палата — колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами;
3) біологічний матеріал — матеріал, що містить генетичну інформацію та може самовідтворюватися чи бути відтвореним у біологічній системі;
4) Бюлетень — офіційний електронний бюлетень НОІВ;
5) винахід (корисна модель) — результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології;
6) винахідник — людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель);
7) ВОІВ — Всесвітня організація інтелектуальної власності;
8) дата пріоритету — дата подання заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;
9) державна реєстрація винаходу (корисної моделі) — державна реєстрація права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель);
10) державна система правової охорони інтелектуальної власності — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
11) доручення роботодавця — видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);
12) заявка — сукупність документів, необхідних для державної реєстрації винаходу (корисної моделі);
13) заявник — особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
14) кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) — експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності);
15) ліцензія — дозвіл володільця патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах;
16) міжнародна заявка — заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію;
17) особа — фізична або юридична особа;
18) патент (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) — охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель);
19) права на винахід (корисну модель) — права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель);
20) пріоритет заявки (пріоритет) — першість у поданні заявки;
21) Реєстр — Державний реєстр України винаходів, Державний реєстр України секретних винаходів, Державний реєстр України корисних моделей, Державний реєстр України секретних корисних моделей, що ведуться в електронній формі;
22) роботодавець — особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);
23) формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) — експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам;
24) секретний винахід (секретна корисна модель) — винахід (корисна модель), права на який засвідчуються патентом на секретний винахід (секретну корисну модель) та містить інформацію, віднесену до державної таємниці;
25) службові обов’язки — зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі);
26) службовий винахід (корисна модель) — винахід (корисна модель), створений працівником:
у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;
з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.»;
2) статтю 3 викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності:
- До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі;
визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі;
взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;
визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на винаходи і корисні моделі в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.
- Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законами.»;
3) після статті 3 доповнити новою статтею такого змісту:
«Стаття 31. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі
- Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
- До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
здійснення державної реєстрації винаходів і корисних моделей та видача патентів;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про винаходи і корисні моделі, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, надання виписок;
опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі, ведення Реєстру;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на винаходи і корисні моделі в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та державної реєстрації винаходів і корисних моделей;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі.
- НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
- НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів.»;
4) текст статті 4 викласти в такій редакції:
«Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про винаходи (корисні моделі), то застосовуються правила міжнародного договору.»;
5) у статті 5:
у назві статті слова «іноземних осіб та осіб без громадянства» замінити словами «іноземних та інших осіб»;
у частині першій слова «Іноземні особи та особи без громадянства» замінити словами «Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи», а слово «особами» — словами «громадянами і юридичними особами»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, що мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, та НОІВ реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, за винятком випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.»;
доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
«3. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, що мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, можуть самостійно вчиняти такі дії:
подавати заявки для цілей установлення дати її подання;
сплачувати збори та державне мито;
надавати копії раніше поданої заявки для встановлення дати подання заявки відповідно до статті 13 цього Закону;
надавати копії попередньої заявки для встановлення дати пріоритету відповідно до статті 15 цього Закону;
надавати відповіді на повідомлення щодо будь-якої з дій, зазначених в абзацах другому — п’ятому цієї частини.»;
6) у статті 6:
у частині першій слова «принципам гуманності і моралі» замінити словами «загальновизнаним принципам моралі»;
частини другу і третю викласти в такій редакції:
«Об’єктом винаходу, правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.
Об’єктом корисної моделі, правова охорона якій надається згідно з цим Законом, є пристрій.
- Правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об’єкти:
сорти рослин і породи тварин;
біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів, а також продукту такого процесу;
компонування напівпровідникових виробів;
результати художнього конструювання;
хірургічні або терапевтичні способи лікування людини або тварини;
способи діагностики організму людини або тварини;
процеси клонування людей;
процеси змінювання через зародкову лінію генетичної ідентичності людей;
використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей;
процеси змінювання генетичної ідентичності тварин, які можуть спричинити їх страждання без будь-якої суттєвої медичної користі для людей чи тварин, а також тварин, виведених унаслідок такого процесу;
людський організм на різних стадіях його формування та розвитку, а також просте виявлення одного з його елементів, зокрема послідовності або частини послідовності гена. Це положення не впливає на надання правової охорони винаходу, об’єктом якого є елементи людського організму поза організмом або одержані в інший спосіб, із застосуванням технічного процесу, включаючи послідовність чи часткову послідовність гена, якщо навіть структура цього елемента ідентична структурі природного елемента;
продукт або процес, який стосується рослини чи тварини, використання якого обмежується певним сортом рослин чи певною породою тварин;
продукт або процес, який стосується природного біологічного матеріалу, не відокремленого від свого природного середовища, або який не є продуктом технічного процесу;
нові форми відомого з рівня технології лікарського засобу, у тому числі солі, складні ефіри, прості ефіри, композиції, комбінації та інші похідні, поліморфи, метаболіти, чисті форми, розміри часток, ізомери, нове дозування або будь-яка нова властивість чи нове використання відомого лікарського засобу;
Заборона законодавством комерційного використання певного об’єкта з інших підстав не впливає на надання йому правової охорони.
Не відповідає поняттю «винахід», визначеному в статті 1 цього Закону, та не визнається винаходом згідно з цим Законом, якщо виступає як самостійний об’єкт:
відкриття, наукова теорія та математичний метод;
схема, правила і метод проведення ігор, конкурсів, аукціонів, фізичних вправ, інтелектуальної або організаційної, зокрема господарської діяльності;
комп’ютерна програма;
форма представлення інформації (наприклад, у вигляді таблиць, діаграм, графіків, за допомогою акустичних сигналів, вимовляння слів, візуальних демонстрацій, зокрема на екрані комп’ютерного пристрою, книг, аудіо- та відеодисків, умовних позначень, зокрема дорожніх знаків, схем маршрутів, кодів, шрифтів тощо, розкладів, інструкцій, проектів або схем планування споруд, будинків, територій);
зовнішній вигляд продуктів (зокрема, виробів, споруд, територій), спрямований на задоволення естетичних потреб.»;
у частині четвертій:
абзац перший викласти в такій редакції:
«4. Пріоритет, авторство і права на винахід та корисну модель засвідчуються патентом.»;
абзац другий виключити;
абзац третій викласти в такій редакції:
«Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід становить 20 років від дати подання заявки до НОІВ. Якщо заявка подана на підставі міжнародної заявки, то строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід відліковується з дати подання міжнародної заявки.»;
абзаци четвертий — шостий виключити;
в абзаці сьомому слова «дії деклараційного патенту» замінити словами «чинності майнових прав інтелектуальної власності», а слово «Установа» словом – «НОІВ»;
абзац восьмий викласти в такій редакції:
«Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на секретний винахід та секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу або корисної моделі, але не може бути довшим від визначеного за цим Законом строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід або корисну модель.»;
в абзаці дев’ятому слова «Дія патенту» замінити словами «Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель)»;
частину п’яту викласти в такій редакції:
«5. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу або корисної моделі. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу, корисної моделі та відповідних креслень.»;
у частині шостій слова «Дія патенту (деклараційного патенту), виданого на спосіб» замінити словами «Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, який є способом»;
7) у статті 7:
друге речення частини третьої після слова «винаходу» доповнити словами «(корисної моделі)»;
у частині п’ятій слова «видачу в Україні патенту» замінити словами «державну реєстрацію в Україні винаходу (корисної моделі)»;
8) назву розділу ІІІ викласти в такій редакції:
«Розділ ІІІ
ПРАВО НА РЕЄСТРАЦІЮ ВИНАХОДУ
(КОРИСНОЇ МОДЕЛІ)»;
9) у статті 8:
у частинах першій та другій слова «одержання патенту» замінити словами «реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі)»;
у частині третій слово «угоди» замінити словом «договору», а слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності,» – словом «Установа»;
10) у статті 9:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) має роботодавець винахідника, за умови, що договором не передбачено інше.»;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Якщо право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) належить роботодавцю, то він повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) чи передати право на таку реєстрацію іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У договорі повинно бути передбачено умови щодо порядку та розмірів виплати винахіднику винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.»;
у частині четвертій слово «роботодавець» замінити словами «право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) належить роботодавцю, то він», а слова «одержання патенту на службовий винахід (корисну модель)» – словами «реєстрацію службового винаходу (корисної моделі)»;
11) у статті 11 слова «одержання патенту (деклараційного патенту) на цей винахід чи деклараційного патенту на корисну модель» замінити словами «державну реєстрацію винаходу (корисної моделі)», а слова «видачі патенту» — словами «державній реєстрації винаходу (корисної моделі)»;
12) назву розділу IV викласти в такій редакції:
«Розділ IV
ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ВИНАХОДУ
(КОРИСНОЇ МОДЕЛІ)»;
13) у статті 12:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Особа, яка бажає зареєструвати винахід (корисну модель) і має на це право, подає до НОІВ заявку.
Заявка може подаватися на папері або в електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.
За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», цього Закону та правил, встановлених на їх основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.»;
абзац другий частини п’ятої викласти в такій редакції:
«заяву про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі);»;
у частині шостій:
в абзаці першому слова «видачу патенту (деклараційного патенту)» замінити словами «державну реєстрацію винаходу (корисної моделі)»;
в абзаці другому слово «патент» замінити словами «про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі);
частину дев’яту та десяту викласти в такій редакції:
«9. Реферат та назва винаходу (корисної моделі) складаються лише для інформаційних цілей. Вони не можуть братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення обсягу правової охорони.
- Складання і подання заявки здійснюється відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.»;
в абзаці першому частини одинадцятої:
друге речення викласти в такій редакції:
«Зазначений збір сплачується до спливу двох місяців від дати подання заявки.»;
третє речення після слів «до його спливу» доповнити словами «або протягом двох місяців після його спливу»;
14) у статті 13:
в абзаці другому частини першої слова «про видачу патенту (деклараційного патенту)» замінити словами «про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі)»;
доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
«3. Положення цієї статті не обмежують право заявника, що передбачено частиною третьою статті 171 цього Закону.»;
15) у статті 14:
у частині першій слова «одержання патенту» замінити словами «державної реєстрації винаходу (корисної моделі)»;
у частині другій:
в абзаці першому слово «сплату» замінити словом «сплати»;
абзац другий після слова «документів» доповнити словами «та сплати збору за подання заявки»;
частин шосту викласти в такій редакції:
«6. НОІВ публікує в Бюлетені визначені ним відомості про прийняту на експертизу міжнародну заявку.»;
16) у статті 15:
в абзацах першому, третьому і четвертому частини другої слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності» в усіх відмінках замінити словом «НОІВ» у відповідному відмінку;
у частині сьомій слова «видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову у його видачі» замінити словами «державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або рішення про відмову в такій реєстрації», а після слів «суть винаходу» доповнити словами «(корисної моделі) «;
текст статті після слів «Паризької конвенції про охорону промислової власності» доповнити словами «чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі»;
17) у статті 16:
у частині першій слова «має статус науково-технічної експертизи,» виключити;
частину третю викласти у такій редакції:
«Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою. На підставі такого висновку НОІВ приймає рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або про відмову у державній реєстрації винаходу (корисної моделі). Рішення НОІВ разом з висновком експертизи надсилається заявнику.»;
у частині п’ятій слова «за видачу патенту» замінити словами «за реєстрацію винаходу (корисної моделі)», а слова «на видачу патенту на винахід» – словами «на державну реєстрацію винаходу»;
у частині шостій:
у абзаці другому слово «закладу» виключити;
абзац третій викласти в такій редакції:
«Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо строк подання додаткових матеріалів пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання разом з додатковими матеріалами та сплачено збір за його подання.»;
у частині дев’ятій:
абзац третій викласти в такій редакції:
«визначається, чи належить винахід, що заявляється, до об’єктів, зазначених в абзаці першому частини другої статті 6 цього Закону, чи належить корисна модель, що заявляється, до об’єктів, зазначених в абзаці другому частини другої статті 6 цього Закону, та чи не відноситься винахід (корисна модель) до об’єктів, зазначених у частині третій статті 6 цього Закону;»;
в абзаці четвертому слова «документ про сплату збору» замінити словами «сплачений збір»;
у частині десятій слова «наявності документа про сплату збору за подання заявки» замінити словами «відповідності сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам»;
частину тринадцяту доповнити реченнями такого змісту: «Якщо протягом двох місяців після вчинення іноземною особою або особою без громадянства дій, передбачених пунктом 3 статті 5 цього Закону, не надійшло повідомлення про призначення представника та адреси для листування, заявка, стосовно якої було вчинено таку дію, вважається відкликаною. Цей строк продовжується, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.»;
у частині чотирнадцятій:
в абзаці першому слова «об’єкта, що заявляється, до об’єктів технології, зазначених у частині другій» замінити словами «винаходу до об’єктів технології, зазначених в абзаці першому частини другої статті 6 цього Закону, або належності корисної моделі до об’єктів технології, зазначених в абзаці другому частини другої», а слова «документа про сплату збору» — словами «сплаченого збору»;
абзаци другий і третій викласти в такій редакції:
«державної реєстрації винаходу – повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи;
державної реєстрації корисної моделі – рішення НОІВ про державну реєстрацію корисної моделі.»;
в абзаці першому частини п’ятнадцятої слова «об’єкт не належить до об’єктів технології, зазначених у частині другій» замінити словами і цифрою «винахід не належить до об’єктів технології, зазначених в абзаці першому частини другої статті 6 цього Закону, або заявлена корисна модель не належить до об’єктів технології, зазначених в абзаці другому частини другої», а слова «документа про сплату збору» — словами «сплаченого збору»;
у частині шістнадцятій:
абзац перший викласти в такій редакції:
«16. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на державну реєстрацію винаходу, а якщо заявлено пріоритет, то від дати її пріоритету, та за умов, викладених у частині чотирнадцятій цієї статті для заявки на державну реєстрацію винаходу, НОІВ публікує в Бюлетені визначені ним відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у державній реєстрації винаходу.»;
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
«Відомості про заявку на державну реєстрацію корисної моделі не публікуються.»;
після частини шістнадцятої доповнити новими частинами сімнадцятою і вісімнадцятою такого змісту:
«17. Протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід будь-яка особа може подати до НОІВ мотивоване заперечення проти заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на три місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Заперечення подається на таких підставах:
заявлений об’єкт не відповідає вимогам частин першої, другої або третьої статті 6 цього Закону;
винахід не відповідає умовам патентоздатності, встановленим статтею 7 цього Закону.
За подання заперечення сплачується збір.
Вимоги до заперечення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Заперечення подається разом з його копією, яку НОІВ невідкладно надсилає заявнику. Заявник може повідомити НОІВ про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки зміни або відкликати її.
Подане заперечення розглядається в межах мотивів, викладених у ньому, та з урахуванням відповіді заявника у разі її надання в установлений строк.
Результати розгляду заперечення відображаються у обґрунтованому висновку експертизи за заявкою. Копія рішення НОІВ разом з обґрунтованим висновком, надсилається подавцю заперечення.
- Після публікації відомостей про заявку на винахід будь-яка особа може подати до НОІВ клопотання про проведення інформаційного пошуку на підставі формули винаходу з урахування опису та наявних креслень. Звіт про результати інформаційного пошуку направляється особі, що подала клопотання протягом двох місяців від дати його подання. За подання клопотання сплачується збір. Вимоги до клопотання та порядок здійснення інформаційного пошуку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.».
У зв’язку з цим частини сімнадцяту і вісімнадцяту вважати відповідно частинами дев’ятнадцятою і двадцятою;
у частині дев’ятнадцятій:
в абзаці другому слова «документа про сплату збору» замінити словами «сплати збору»;
абзац третій викласти у такій редакції:
«Заявник може подати зазначену заяву та сплатити збір за проведення кваліфікаційної експертизи протягом трьох років від дати подання заявки, а інша особа – після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки. При цьому інша особа не бере участі у вирішенні питань щодо заявки. Їй надсилається лише висновок експертизи за заявкою.»;
абзац четвертий замінити абзацами такого змісту:
«Строк подання зазначеної заяви та сплати збору продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Якщо заявник не подасть зазначену заяву стосовно відповідної заявки на винахід та не сплатить збір за проведення кваліфікаційної експертизи в установлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
Цей строк продовжується, але не більше ніж на 6 місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Якщо строк подання зазначеної заяви та сплати збору за проведення кваліфікаційної експертизи пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання разом із зазначеною заявою та сплачено збори за подання такого клопотання та проведення кваліфікаційної експертизи.»;
доповнити статтю частиною двадцять першою такого змісту:
«21. Заявник в процесі кваліфікаційної експертизи заявки на винахід має право внести зміни у формулу винаходу. Такі зміни не можуть виходити за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу, змінювати об’єкт винаходу, та збільшувати обсяг прав порівняно з формулою, яка була опублікована на дату подання клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи. Змінена формула вважається дійсною з дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу за умови встановлення відповідності заявленої винаходу умовам патентоздатності.»;
18) статтю 17 викласти в такій редакції:
«Стаття 17. Відкликання заявки
Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про державну реєстрацію секретного винаходу чи секретної корисної моделі або до дати сплати державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі). Така заявка вважається відкликаною з дати подання заяви про її відкликання.»;
19) доповнити Закон статтею 171 такого змісту:
«Стаття 171. Поділ заявки
- Заявник має право до дати одержання ним рішення НОІВ за заявкою поділити її на дві і більше заявок (виділені заявки) за умови, що суть винаходу (корисної моделі) за виділеною заявкою не виходить за межі змісту поділеної заявки на дату її подання. Заявка може бути поділена за власною ініціативою заявника або у відповідь на пропозицію НОІВ.
- Поділ заявки здійснюється шляхом подання заяви про поділ заявки та подання виділеної заявки за умови сплати зборів за подання заяви про поділ та виділення заявки.
- Заявник має право визначити як дату подання виділеної заявки дату подання поділеної заявки та як дату пріоритету виділеної заявки дату пріоритету поділеної заявки.
- Експертиза виділеної заявки проводиться відповідно до статті 16 цього Закону з урахуванням того, що строк сплати збору за її подання, строк подання заяви про проведення кваліфікаційної експертизи та сплати збору за її проведення відліковується від дати одержання виділеної заявки НОІВ. Крім дотримання вимог статті 16 цього Закону перевіряється виконання умови, викладеної в частині першій цієї статті.
- Після закінчення 18 місяців від дати подання виділеної заявки на винахід, а якщо заявлено пріоритет, від дати її пріоритету, або невідкладно після завершення формальної експертизи заявки на винахід, залежно від того, яка з цих подій відбулася пізніше, НОІВ публікує у Бюлетені визначені ним відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у державній реєстрації винаходу.
- Інші вимоги щодо поділу заявки визначаються правилами, встановленими на основі цього Закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.»;
20) частину першу статті 18 викласти у такій редакції:
«Заявник має право перетворити заявку на державну реєстрацію винаходу на заявку на державну реєстрацію корисної моделі і навпаки до одержання ним рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або рішення про відмову в такій реєстрації.»;
21) у першому реченні частини першої статті 19 слова «заявку або публікації відомостей про видачу патенту» замінити словом «неї»;
22) у статті 21:
у частині першій слова «патент на винахід» замінити словами «державну реєстрацію винаходу»;
у частині другій:
у першому реченні слово «винахід» замінити словами «державну реєстрацію винаходу»;
у другому реченні слова «одержання ним патенту» замінити словами «державної реєстрації такого винаходу»;
у частині третій слово «видачу патенту на винахід» замінити словами «державну реєстрацію винаходу»;
23) у статті 22:
у назві статті слово «патенту» виключити:
частини першу і другу викласти в такій редакції:
«1. На підставі рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) НОІВ здійснює державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- Державна реєстрація винаходу (корисної моделі) здійснюється за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) і сплаченого збору за публікації про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі). Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) документ про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) і збір за публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) до НОІВ не надійшли, державна реєстрація винаходу (корисної моделі) не здійснюється, а заявка вважається відкликаною.
Строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) та строк сплати збору за публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) та сплати збору за публікації про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання разом з документом про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) та сплачено збір за подання зазначеного клопотання та збір за публікації про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).
Якщо рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) прийнято за заявкою, проти якої було подано заперечення, перебіг строку надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) та збору за публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) зупиняється до спливу встановленого абзацом другим частини першої статті 24 цього Закону строку для оскарження такого рішення подавцем заперечення.»;
у частині третій:
в абзаці першому слова «про певний патент» замінити словами «про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі)»;
в абзаці другому слова «патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід та деклараційного патенту на секретну корисну модель» замінити словами «секретного винаходу (секретної корисної моделі)»;
у другому реченні абзацу другого частини четвертої слова «патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель» замінити словами «винаходу чи корисної моделі»;
24) у статті 23:
назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 23. Публікація»;
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Одночасно з державною реєстрацією винаходу (корисної моделі) НОІВ здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), визначених в установленому порядку.»;
у частині другій слова «видачу патенту Установа публікує опис до патенту (деклараційного патенту)» замінити словами «державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) НОІВ публікує опис до патенту»;
у частині третій слова «видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід або деклараційного патенту на корисну модель» замінити словами «державну реєстрацію винаходу (корисної моделі)»;
у частині четвертій слова «видачу патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель» замінити словами «державну реєстрацію секретного винаходу (секретної корисної моделі)»;
25) у статті 24:
у частині першій слова «у судовому порядку, а також до Апеляційної палати» замінити словами «до Апеляційної палати або в судовому порядку»;
частину другу виключити;
у частині третій після слова «Право» доповнити словом «заявника», а слова «державного мита за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель» замінити словами «ним державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі)»;
у частині четвертій слова «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності,» замінити словом «НОІВ»;
у частині п’ятій і першому реченні частини шостої слова «документа про сплату» замінити словом «сплати»;
частину сьомої викласти в такій редакції:
«7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та надсилається заявнику.
У разі задоволення Апеляційною палатою заперечення повністю або частково з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до НОІВ для проведення повторної експертизи.»;
частину восьму виключити;
частину дев’яту викласти в такій редакції:
«9. Заявник може оскаржити затверджене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення або його копії.»;
доповнити статтю частиною десятою такого змісту:
«10. Після затвердження рішення Апеляційної палати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та забезпечує публікацію в Бюлетені визначені ним відомості про це рішення.»;
26) у частині першій статті 25:
в абзаці першому слова «після його державної реєстрації» замінити словами «після державної реєстрації винаходу (корисної моделі)»;
абзац третій викласти в такій редакції:
«Патент на корисну модель видається під відповідальність його володільця за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності»;
27) статтю 26 виключити;
28) частину третю статті 27 викласти в такій редакції:
«3. Володілець патенту на секретний винахід (корисну модель) протягом одного року від дати одержання ним рішення Державного експерта про розсекречування винаходу (корисної моделі) має право подати до НОІВ клопотання про видачу патенту на винахід (корисної моделі) на строк, що залишився до закінчення дії патенту на секретний винахід (секретну корисну модель). У цьому випадку НОІВ вносить відповідні зміни до Реєстру, здійснює публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) і видає патент згідно із статтями 22, 23 і 25 цього Закону, за умови сплати відповідних зборів та державного мита.»;
29) доповнити Закон статтею 271 такого змісту:
«Стаття 271. Додаткова охорона прав на винаходи
- Володілець патенту на винахід, об’єктом якого є активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, процес отримання лікарського засобу або застосування лікарського засобу, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин, введення в обіг якого в Україні дозволяється відповідним компетентним органом згідно з чинним законодавством України, має право на подовження строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на такий винахід (додаткова охорона), яке засвідчується сертифікатом додаткової охорони.
Сертифікат додаткової охорони видається за клопотанням володільця патенту. За подання клопотання сплачується збір.
Права на додаткову охорону обмежені продуктом (активним фармацевтичним інгредієнтом або сукупністю активних фармацевтичних інгредієнтів лікарського засобу), введення в обіг якого в Україні дозволено відповідним компетентним органом згідно з чинним законодавством України, та його застосуванням відповідно, як лікарського засобу, засобу захисту тварин, засобу захисту рослин, у межах прав, що надавалися відповідним патентом на момент подання клопотання про видачу сертифікату додаткової охорони, та є чинними за умови чинності такого дозволу.
- Строк додаткової охорони дорівнює періоду між датою подання заявки до НОІВ та датою одержання володільцем патенту першого дозволу компетентного органу, зменшеному на 5 років.
Строк додаткової охорони не може бути більшим ніж 5 років.
Для винаходу, об’єктом якого є активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, та стосовно якого були здійснені дослідження у сфері застосування для дітей, результати яких відображені в інформації про лікарський засіб, на який видано дозвіл відповідного компетентного органу, зазначені в абзацах першому та другому цієї частини строки додаткової охорони збільшуються на шість місяців.
- Клопотання має надійти до НОІВ протягом 6 місяців від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу або від дати видачі першого дозволу відповідного компетентного органу, залежно від того, яка з цих дат є пізнішою. До клопотання мають бути додані документи, що підтверджують право володільця патенту на додаткову охорону.
Клопотання розглядається НОІВ в порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- У разі, якщо подані документи підтверджують право володільця патенту на додаткову охорону, НОІВ здійснює державну реєстрацію додаткової охорони шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей. Одночасно з державною реєстрацією додаткової охорони НОІВ здійснює публікацію в Бюлетені визначених нею відомостей про таку реєстрацію. Видача сертифікату додаткової охорони здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації додаткової охорони.
- Права та обов’язки володільця сертифікату додаткової охорони є такими самими, що і права володільця відповідного патенту з урахуванням обмежень, встановлених частиною першою цієї статті.
- За підтримання чинності сертифікату додаткової охорони сплачується збір за кожен повний чи неповний рік його дії. Порядок сплати зборів за підтримання чинності сертифікату додаткової охорони є таким самим, як визначено в частині другій статті 32 цього Закону.
- Порядок припинення дії сертифікату додаткової охорони та визнання його недійсним, захисту прав володільця сертифікату додаткової охорони є такими самими, як і щодо відповідного патенту.»;
30) назву розділу V викласти в такій редакції:
«Розділ V
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ ПРАВ
НА ВИНАХОДИ (КОРИСНІ МОДЕЛІ)»;
31) у статті 28:
у назві статті слово «патенту» замінити словами «державної реєстрації винаходу (корисної моделі)»;
частини першу викласти в такій редакції:
«1. Права, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), діють від дати, наступної за датою його (її) державної реєстрації.
Права, що випливають з державної реєстрації секретного винаходу (секретної корисної моделі), діють від дати внесення інформації про нього (неї) до відповідного Реєстру.»;
у частині другій:
абзац перший викласти в такій редакції:
«2. Володілець патенту має право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших володільців патенту.»;
в абзаці третьому:
у першому реченні слова «патент на який належить кільком особам, визначаються угодою» замінити словами «володільцями патенту на який є кілька осіб, визначаються договором»,
у реченні другому слова «такої угоди» замінити словами «такого договору», а слова «право власності» — словом «права»;
в абзацах четвертому, п’ятому та восьмому слова « (корисної моделі)» виключити;
абзац дев’ятий після слова «патентом» доповнити словами «на винахід»;
доповнити частину після абзацу дев’ятого новим абзацом такого змісту:
«Використанням корисної моделі визнається виготовлення пристрою із застосуванням запатентованої корисної моделі, застосування такого пристрою, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого пристрою в зазначених цілях. Пристрій визнається виготовленим із застосуванням запатентованої корисної моделі, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули корисної моделі.».
У зв’язку з цим абзаци десятий — тринадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим — чотирнадцятим;
доповнити частину абзацами такого змісту:
«Право володільця патенту на винахід, об’єктом якого є біологічний матеріал, поширюється на будь-який інший біологічний матеріал із такими самими характеристиками, одержаний від нього шляхом відтворення чи розмноження в подібній або іншій формі.
Право володільця патенту на винахід, об’єктом якого є процес одержання біологічного матеріалу, поширюється на біологічний матеріал, безпосередньо одержаний із застосуванням цього процесу, та на будь-який біологічний матеріал із такими самими характеристиками, одержаний від нього шляхом відтворення чи розмноження в подібній або іншій формі.
Право володільця патенту на винахід, об’єктом якого є продукт із генетичною інформацією, поширюється на будь-який матеріал, за винятком зазначеного в абзаці дванадцятому частини третьої статті 6 цього Закону, який містить цей продукт та в якому генетична інформація виконує свою функцію.
Права, що викладені в абзацах другому та третьому цієї частини, не поширюються на біологічний матеріал, отриманий внаслідок культивування або розмноження розміщеного на ринку володільцем патенту біологічного матеріалу, якщо таке розмноження або культивування обов’язково є результатом застосування біологічного матеріалу, для якого він був реалізований на ринку, за умови, що отриманий матеріал у подальшому не використовується для іншого культивування або розмноження.
Продаж або інша форма комерціалізації рослинного культиваційного матеріалу для сільськогосподарського використання у власному фермерському господарстві означає надання фермерському господарству дозволу володільця патенту використовувати продукт врожаю для культивування або розмноження у такому господарстві.
Продаж або інша форма комерціалізації стада плідників або іншого тваринного репродуктивного матеріалу для сільськогосподарських цілей, у тому числі для надання тварин або іншого тваринного репродуктивного матеріалу для цілей здійснення його сільськогосподарської діяльності, означає надання фермерському господарству дозволу володільця патенту використовувати захищену домашню худобу для цілей здійснення його сільськогосподарської діяльності, за виключенням продажу у рамках або для цілей комерційної репродуктивної діяльності.»;
у частині третій:
в абзаці першому слова «Виключні права власника патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель» замінити словами «Виключні майнові права інтелектуальної власності володільця патенту на секретний винахід (секретну корисну модель)»;
в абзаці другому слова «Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель» замінити словами «Володілець патенту на секретний винахід (секретну корисну модель)»;
частину четверту після слова «винаходу» доповнити словами «(корисної моделі)»;
частину п’яту викласти в такій редакції:
«5. Патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), в тому числі забороняти таке використання, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі).»;
у частині шостій слова «право власності» замінити словами «виключні майнові права інтелектуальної власності»;
у другому реченні абзацу другого частини восьмої слово «Установою» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності»;
у частині дев’ятій:
в абзаці першому слова «патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель» замінити словами «патенту на секретний винахід (секретну корисну модель)», а слова «чинності патенту» – словами «чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель)»;
в абзаці другому слова «про платежі» виключити;
32) статтю 29 викласти в такій редакції:
«Стаття 29. Обов’язки, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі)
Володілець патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) і добросовісно користуватися правами, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі).»;
33) у статті 30:
назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 30. Обмеження майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель)»;
у частині першій слова «публікації відомостей про видачу патенту» замінити словами «, наступної за датою державної реєстрації винаходу (корисної моделі),»;
частину другу доповнити абзацами такого змісту:
«Володілець патенту на винахід, що стосується сорту рослин (породи тварин), зобов’язаний видати дозвіл (ліцензію) на використання цього винаходу у необхідному обсязі власнику прав на сорт рослин (породу тварин), якщо використання цього сорту рослин (породи тварин) без такого дозволу було б порушенням прав на винахід. Володілець патенту на винахід, який видав зазначений дозвіл, має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання зазначеного сорту рослин (породи тварин).
Власник прав на сорт рослин (породу тварин) зобов’язаний видати дозвіл (ліцензію) на використання в необхідному обсязі цього сорту (породи) володільцю патенту на винахід, який стосується цього сорту (породи) і становить значний технічний прогрес з істотними економічними перевагами порівняно із сортом рослин (породою тварин) і його використання без такого дозволу було б порушенням права на сорт рослин (породу тварин). Власник прав на сорт рослин (породу тварин), який видав зазначений дозвіл, має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання зазначеного винаходу.
У разі порушення вимог абзаців другого – третього цієї частини володілець прав на винахід чи власник прав на сорт рослин (породу тварин) може подати позов до суду з вимогою видати йому ліцензію та визначити умови сплати відповідного ліцензійного платежу.»;
у частині третій:
в абзаці першому слова «власника патенту (деклараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у видачі ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)» замінити словами «володільця патенту»;
пункт 3 після слів « (корисної моделі)» доповнити словами «іншим особам»;
у частині четвертій слова «Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель» замінити словами «Володілець патенту на секретний винахід (секретну корисну модель)»;
34) у статті 31:
у частині першій:
в абзаці першому слова «з комерційною метою» виключити;
абзац другий після слова «винаходу» доповнити словами «(корисної моделі)»;
у тексті частини першої слова «попереднього користування» замінити словами «попереднього користувача»;
у частині четвертій:
у тексті після слова «винаходу» доповнити словами «(корисної моделі)»;
слово «патенту» замінити словами «державної реєстрації винаходу (корисної моделі)»;
слова «надаються патентом» замінити словами «випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі)»;
доповнити статтю частиною п’ятою такого змісту:
«5. Не визнається порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), використання винаходу (корисної моделі) у дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу, засобу захисту тварин, засобу захисту рослин.»;
35) назву розділу VI викласти в такій редакції:
«Розділ VI
ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
ТА ВИЗНАННЯ ПРАВ НЕДІЙСНИМИ»;
36) у статті 32:
назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 32. Припинення державної реєстрації винаходу
(корисної моделі)»;
у частині першій:
абзац перший викласти в такій редакції:
«1. Володілець патенту в будь-який час може відмовитися від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), повністю або частково в межах опублікованої формули на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені. Форма заяви та порядок її розгляду визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заяви сплачується збір.»;
в абзаці другому слово «патенту» замінити словами «прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі),», а слова «засвідчуються патентом» — словами «випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі)»;
у частині другій:
в абзаці першому слово «його» замінити словом «їх»;
в абзаці другому слова «видачу патенту» замінити словами «державну реєстрацію винаходу (корисної моделі)»;
абзац шостий викласти в такій редакції:
«Збір за підтримку чинності майнових прав інтелектуальної власності на секретний винахід (секретну корисну модель) не сплачується.»;
слова «дія патенту» та «чинність патенту» в усіх відмінках замінити словами «чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель)» у відповідних відмінках;
доповнити частину абзацом такого змісту:
«Якщо строк сплати збору за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) пропущений з поважних причин, права заявника щодо патенту відновлюються, якщо протягом 12 місяців від їх спливу буде подано відповідне клопотання разом з сплатою зборів за подання такого клопотання та за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель). Інформацію щодо відновлення прав заявника щодо патенту НОІВ публікує в Бюлетені.»;
37) у статті 33:
назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 33. Визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними у судовому порядку»;
у частині першій:
абзац перший викласти в такій редакції:
«1. Права на винахід (корисну модель) можуть бути визнані у судовому порядку недійсними повністю або частково у разі:»;
у пункті «г» слова «видачі патенту» замінити словами «державної реєстрації винаходу (корисної моделі)»;
частину другу виключити;
у частині третій слова «патенту чи його частини недійсними» замінити словами «прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю або частково судом»;
частину четверту викласти в такій редакції:
«4. Права на винахід (корисну модель), визнані недійсними повністю або частково судом, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).»;
38) доповнити Закон статтями 331 і 332 такого змісту:
«Стаття 331. Визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними Апеляційною палатою
- Будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю або частково, з підстав невідповідності винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, визначеним цим Законом. За дорученням заявника заяву може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).
- Заява про визнання прав на винахід недійсними може бути подана до Апеляційної палати протягом дев’яти місяців з дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу. За подання заяви сплачується збір. Заява вважається поданою у разі надходження збору на рахунок НОІВ.
- Заява про визнання прав на корисну модель недійсними може бути подана до Апеляційної палати протягом усього строку чинності майнових прав на корисну модель та після припинення їх чинності. За подання заяви сплачується збір. Заява вважається поданою у разі надходження збору на рахунок НОІВ.
- Сторонами розгляду справи про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними в Апеляційній палаті є особа, яка подала заяву про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними та володілець патенту.
- Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед Апеляційною палатою їх переконливості.
- Апеляційна палата не перевіряє достовірність наданих доказів, а відповідальність за достовірність наведеної інформації несе особа, яка її подала. У разі виникнення у колегії Апеляційної палати обґрунтованих сумнівів щодо достовірності інформації наведеної у наданих документах, колегія має право запитати підтвердження зазначеної інформації.
- Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
- Вимоги до заяви про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними, умови та порядок її розгляду визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
- Заява про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати протягом чотирьох місяців від дати одержання Апеляційною палатою заяви за умови наявності сплаченого збору за її подання. Цей строк може бути продовжено на два місяці за заявою сторони розгляду заяви та за умови сплати збору. Строк розгляду заяви може бути зупинено з підстав, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, але не більше ніж на два місяці.
- За результатами розгляду заяви Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та надсилається сторонам.
- Сторони можуть оскаржити затверджене центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати його одержання.
- Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати затвердження наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та підлягають оприлюдненню в повному обсязі на його офіційному веб-сайті.
При визнанні прав на винахід (корисну модель) недійсними НОІВ повідомляє про це у Бюлетені.
- Права на винахід (корисну модель), визнані недійсними Апеляційною палатою, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати, наступної за датою державної реєстрації винаходу (корисної моделі).
Стаття 332. Висновок про відповідність корисної моделі умовам патентоздатності
- Будь-яка особа може подати до НОІВ мотивоване клопотання про проведення експертизи корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір.
- Клопотання розглядається НОІВ в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- Про отримання клопотання НОІВ повідомляє володільця патенту на корисну модель після надходження до НОІВ суми сплаченого збору за подання клопотання.
- Підготовлений НОІВ висновок щодо відповідності корисної моделі умовам патентоздатності надсилається особі, яка подала клопотання, та володільцеві патенту.
- Висновок НОІВ щодо відповідності умовам патентоздатності може бути залучено особою, яка подавала клопотання, при зверненні до суду або до Апеляційної палати з метою визнання недійсними прав на корисну модель.»;
39) у частині першій статті 34 слова «права власника патенту» замінити словом «права»;
40) в абзаці восьмому частини другої статті 35 слова «попереднього користування» замінити словами «попереднього користувача»;
41) у статті 36:
у частині першій слова «видачу патентів на винаходи (корисні моделі)» замінити словами «реєстрацію винаходів (корисних моделей)»;
частину третю викласти в такій редакції:
«Кошти, одержані від сплати державного мита за реєстрацію винаходів (корисних моделей), зараховуються до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.»;
у частині четвертій слова «уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом» замінити словом «НОІВ»;
у частині п’ятій слово «Установи» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності,»;
42) частину другу статті 37 після слів «заявка подається» доповнити словами «до Міжнародного бюро Всесвітня організація інтелектуальної власності з дотриманням умови, зазначеної у частині першій цієї статті, чи»;
43) у тексті Закону:
слово «власник» в усіх відмінках і формах числа замінити словом «володілець» у відповідному відмінку і числі;
слова «свій офіційний бюлетень» та «офіційний бюлетень» в усіх відмінках замінити словом «Бюлетень» у відповідному відмінку;
слова «Установа» та «заклад експертизи» в усіх відмінках замінити словом «НОІВ»;
слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності» у відповідному відмінку.
- У Законі України «Про охорону прав на промислові зразки» (Відомості Верховної Ради України, 1994р., № 7, ст. 34 із наступними змінами):
1) статтю 1 викласти в такій редакції:
«Стаття 1. Визначення термінів та скорочення
У цьому Законі наведені нижче терміни та скорочення вживаються у такому значенні:
Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом;
автор — людина, творчою працею якої створено промисловий зразок;
Апеляційна палата — колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами;
Бюлетень — офіційний електронний бюлетень НОІВ;
виріб — будь-який предмет промислового виробництва або ручної роботи, включаючи, зокрема, частини, призначені для збирання у складений виріб, упаковку, зовнішнє оформлення, графічні символи та типографські шрифти (елементи), за винятком комп’ютерних програм;
власник промислового зразка — власник прав інтелектуальної власності на зареєстрований промисловий зразок та/або незареєстрований промисловий зразок;
ВОІВ — Всесвітня організація інтелектуальної власності;
дата пріоритету — дата подання заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;
державна система правової охорони інтелектуальної власності — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
зареєстрований промисловий зразок — промисловий зразок, відомості про який занесено до Реєстру і на який видано свідоцтво;
заявка — сукупність документів, необхідних для державної реєстрації промислового зразка;
заявник — особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
міжнародна реєстрація — міжнародна реєстрація промислового зразка, здійснена відповідно до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків;
МКПЗ — Міжнародна класифікація промислових зразків;
особа — фізична або юридична особа;
права на промисловий зразок — права інтелектуальної власності на промисловий зразок;
пріоритет заявки (пріоритет) — першість у поданні заявки;
промисловий зразок — результат інтелектуальної, творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання;
Реєстр — Державний реєстр України промислових зразків, що ведеться в електронній формі;
роботодавець — особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);
свідоцтво — свідоцтво про державну реєстрацію промислового зразка;
складений виріб — виріб, що складається з кількох елементів, які можуть бути замінені таким чином, що робить можливим розбирання та наступне збирання виробу;
ступінь свободи автора — обмеження можливостей автора із розробки рішення зовнішнього вигляду виробу даного призначення, пов’язані, зокрема, з функціональними особливостями виробу.»;
2) статтю 2 викласти у такій редакції:
«Стаття 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
- До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки;
визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на промислові зразки;
взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;
визнання недійсними прав на промислові зразки;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на промислові зразки в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.
- Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законами.»;
3) після статті 2 доповнити новою статтею такого змісту:
«Стаття 21. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на промислові зразки
- Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
- До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
здійснення державної реєстрації промислових зразків та видача свідоцтв;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про промислові зразки, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, надання виписок;
опублікування офіційних відомостей про промислові зразки, ведення Реєстру;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на промислові зразки в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на промислові зразки, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та державної реєстрації промислових зразків;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на промислові зразки.
- НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
- НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача нею документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів.»;
4) статтю 3 після слів «договором України» доповнити словами
«, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України,»;
5) у статті 4:
назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 4. Права та обов’язки іноземних та інших осіб»;
у пункті 1 слова «Іноземці та особи без громадянства» замінити словами «Іноземні особи та особи без громадянства», а слово «громадянами» — словом «особами»;
пункт 2 викласти в такій редакції:
«2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, що мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, та НОІВ реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, за винятком випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.»;
6) статті 5 і 6 викласти в такій редакції:
«Стаття 5. Умови надання правової охорони
- Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності.
- Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольорами, формою, текстурою та/або матеріалом виробу та/або його оздоблення.
- Згідно із цим Законом не можуть одержати правову охорону:
об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;
результат інтелектуальної, творчої діяльності у галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, який є частиною складеного виробу і є невидимим під час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кінцевим користувачем, при цьому матеріально-технічне забезпечення, обслуговування або ремонтні роботи звичайним використанням не вважаються;
ознаки зовнішнього вигляду виробу, що зумовлені виключно його технічними функціями;
ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені для того, щоб один виріб був механічно з’єднаний з іншим виробом або розташований всередині, навколо чи навпроти іншого виробу таким чином, щоб кожен виріб міг виконувати свою функцію; зазначене положення не стосується зовнішнього вигляду виробів, призначених для множинного складання або з’єднання взаємозамінних виробів всередині модульної конструкції.
- Промисловий зразок може одержати правову охорону:
як зареєстрований промисловий зразок, якщо його внесено до Реєстру у порядку, передбаченому цим Законом;
як незареєстрований промисловий зразок, якщо його доведено до загального відома у порядку, передбаченому цим Законом.
- Набуття прав на зареєстрований промисловий зразок засвідчується свідоцтвом з наведеним у ньому внесеним до Реєстру зображенням промислового зразка.
Набуття прав на промисловий зразок, що має міжнародну реєстрацію, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Строк чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок становить 5 років від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника промислового зразка на один або більше п’ятирічних періодів за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 24 цього Закону. Сукупний строк чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок не може перевищувати двадцять п’ять років від дати подання заявки. Порядок продовження строку чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Чинність майнових прав на зареєстрований промисловий зразок припиняється достроково за умов, викладених у статті 24 цього Закону.
- Строк правової охорони незареєстрованого промислового зразка становить 3роки від дати його доведення до загального відома на території України.
- Обсяг правової охорони, що надається на зареєстрований промисловий зразок, визначається зображенням промислового зразка, внесеного до Реєстру.
Обсяг правової охорони промислового зразка включає будь-який інший промисловий зразок, що не справляє на інформованого користувача відмінного загального враження.
При визначенні обсягу правової охорони береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
Стаття 6. Критерії охороноздатності промислового зразка
- Промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо він є новим і має індивідуальний характер.
Промисловий зразок, який застосовано або втілено у виробі, що становить складову частину складеного виробу, визнається таким, що є новим та має індивідуальний характер, якщо складова частина, включена до складеного виробу, залишається видимою під час звичайного використання складеного виробу та видимі ознаки складової частини складеного виробу відповідають вимогам щодо новизни та індивідуального характеру.
- Промисловий зразок визнається новим, якщо жодний ідентичний промисловий зразок не доведено до загального відома:
щодо зареєстрованого промислового зразка — до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;
щодо незареєстрованого промислового зразка — до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.
Промислові зразки вважаються ідентичними, якщо їхні суттєві ознаки відрізняються лише незначними деталями.
У процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних НОІВ заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними НОІВ прийнято рішення про відмову у державній реєстрації промислового зразка і вичерпано можливості оскарження таких рішень.
- Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, який було доведено до загального відома:
щодо зареєстрованого промислового зразка — до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;
щодо незареєстрованого промислового зразка — до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.
При оцінці індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
- Зареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо його було опубліковано у результаті державної реєстрації або з інших підстав, або його було експоновано на виставці, використано у торгівлі або іншим чином оприлюднено, за винятком випадків, коли ці події не могли стати відомими під час звичайного провадження господарської діяльності у колах, які спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність у межах України, до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету.
Незареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо він був опублікований, експонований на виставці, використаний у торгівлі або в інший спосіб оприлюднений таким чином, що під час звичайного провадження господарської діяльності ці заходи з об’єктивних причин могли б стати відомими у колах, які спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України.
При цьому промисловий зразок не вважається доведеним до загального відома, якщо він був розкритий третій особі за явної чи неявної умови збереження конфіденційності.
- На визнання промислового зразка охороноздатним не впливає розкриття інформації про нього автором, його правонаступником або особою, яка одержала від автора або його правонаступника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом дванадцяти місяців до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов’язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану в застосуванні цього пункту.
Положення цього пункту застосовується також у разі, якщо промисловий зразок було доведено до загального відома внаслідок зловживань стосовно автора або його правонаступника.»;
7) назву розділу ІІІ викласти в такій редакції:
«Розділ ІІІ. Право на реєстрацію промислового зразка»;
8) пункти 1 і 2 статті 7 викласти в такій редакції:
«1. Право на реєстрацію промислового зразка має автор або його спадкоємець, якщо інше не передбачено цим Законом.
- Право на реєстрацію промислового зразка, який створено спільною працею декількох авторів, належить авторам спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.»;
9) у статті 8:
абзац перший пункту 1 викласти в такій редакції:
«1. Право на реєстрацію промислового зразка має роботодавець автора, якщо промисловий зразок створено у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти з автором письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.»;
в абзаці другому пункту 2 слова «одержання патенту» замінити словами «реєстрацію промислового зразка»;
10) у статті 9 слова «одержання патенту» замінити словами «реєстрацію промислового зразка»;
11) у статті 10 слова «одержання патенту на промисловий зразок, створений» замінити словами «на реєстрацію промислового зразка, створеного», а слова «у видачі патенту» — словами «у державній реєстрації промислового зразка»;
у назві розділу IV слова «одержання патенту» замінити словами «реєстрації промислового зразка»;
12) у статті 11:
у пункті 1:
слова «одержати патент» замінити словами «зареєструвати промисловий зразок»;
доповнити пункт абзацами такого змісту:
«Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.
За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Заявки в електронній формі подаються за умови ідентифікації заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника) з використанням електронного цифрового підпису.»;
пункт 3 викласти в такій редакції:
«3. Заявка може стосуватися одного або кількох (множинна заявка) промислових зразків, що належать до одного і того самого класу МКПЗ.
Множинна заявка може містити не більше ста промислових зразків.
У множинній заявці заявником (заявниками), а також автором (авторами) для всіх заявлених промислових зразків мають бути одні і ті самі особи.»;
у пункті 4 слова «видачу патенту» замінити словами «державну реєстрацію промислового зразка»;
у пункті 5 слова «видачу патенту» та «патент» замінити словами «державну реєстрацію промислового зразка»;
пункт 7 викласти в такій редакції:
«7. Складення і подання заявки здійснюється відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.»;
перше і друге речення пункту 8 викласти в такій редакції: «За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявлених промислових зразків. Зазначений збір сплачується до спливу двох місяців від дати подання заявки.»;
13) в абзаці другому пункту 1 статті 12 слова «видачу патенту» замінити словами «державну реєстрацію промислового зразка»;
14) у статті 13:
у пункті 2 слова «відкриття виставки» замінити словами «початку першого відкритого показу на виставці експоната, в якому втілено або застосовано заявлений промисловий зразок»;
текст статті після слів «Паризької конвенції про охорону промислової власності» доповнити словами «чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі»;
15) у статті 14:
пункт 3 викласти у такій редакції:
«Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою. На підставі такого висновку НОІВ приймає рішення про державну реєстрацію промислового зразка або про відмову у державній реєстрації промислового зразка. Для множинної заявки може бути прийнято рішення про державну реєстрацію окремих промислових зразків та відмову у державній реєстрації щодо решти. Рішення НОІВ надсилається заявнику.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення НОІВ разом з висновком експертизи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.
Кінцеві результати експертизи за міжнародною реєстрацією у разі відмови у визнанні її дії відображаються у повідомленні про повну чи часткову відмову у визнанні дії міжнародної реєстрації в Україні, яке надсилається до Міжнародного бюро ВОІВ.
У разі визнання дії міжнародної реєстрації на території України повідомлення про це до Міжнародного бюро ВОІВ не надсилається.»;
в абзаці третьому пункту 5 слова «видачу патенту» замінити словами «реєстрацію промислового зразка»;
у абзацах другому та третьому пункту 6 слово «закладу» виключити;
пункт 8 викласти в такій редакції:
«8. Під час проведення експертизи:
встановлюється дата подання заявки на підставі статті 12 цього Закону;
визначається, чи відповідає заявлений промисловий зразок вимогам, зазначеним у пункті 2 статті 5 цього Закону;
визначається, чи не належить заявлений промисловий зразок до об’єктів, зазначених у пункті 3 статті 5 цього Закону;
перевіряється, чи не суперечить заявлений промисловий зразок публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі;
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
сплачений збір за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.»;
у пункті 9 слова «наявності документа про сплату збору за подання заявки» замінити словами «сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам»;
пункт 11 викласти в такій редакції:
«11. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 12 цього Закону, є посилання на креслення (схему, карту), але такого креслення (схеми, карти) в ній немає, зазначене посилання під час проведення експертизи не береться до уваги.»;
у пункті 13:
в абзаці першому слова «заявлений об’єкт не відповідає вимогам пункту 2 статті 5» замінити словами «заявлений промисловий зразок не відповідає вимогам пункту 2 статті 5, або заявлений промисловий зразок належить до об’єктів, зазначених у пункті 3 статті 5, або заявлений промисловий зразок суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі,», а слова «документ про сплату збору» — словами «сплачений збір»;
абзаци третій і четвертий викласти в такій редакції:
«Якщо у заявці порушено вимоги пункту 3 статті 11 цього Закону, а саме заявлено більше ста промислових зразків та/або заявлені промислові зразки не належать до одного і того самого класу МКПЗ, НОІВ надсилає заявнику повідомлення з пропозицією здійснити поділ заявки відповідно до статті 151 цього Закону протягом трьох місяців від дати одержання ним зазначеного повідомлення.
У разі невиконання заявником зазначеної пропозиції експертиза проводиться щодо перших ста промислових зразків, заявлених у заявці, та/або щодо промислового зразка, заявленого у заявці першим, а також щодо промислових зразків, які належать до того ж самого класу МКПЗ, що і перший.»;
доповнити статтю пунктом 14 такого змісту:
«14. Якщо за результатами експертизи встановлено, що промисловий зразок за міжнародною реєстрацією належить до об’єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону, не належить до об’єктів, зазначених у пункті 3 статті 5 цього Закону, не суперечить публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі, визнається дія міжнародної реєстрації на території України.
Якщо встановлено, що промисловий зразок за міжнародною реєстрацією не відповідає зазначеним у попередньому абзаці вимогам, до Міжнародного бюро ВОІВ надсилається повідомлення про повну чи часткову відмову у визнанні дії міжнародної реєстрації в Україні.»;
16) у статті 15 слова «видачу патенту» замінити словами «реєстрацію промислового зразка»;
17) доповнити Закон статтею 151 такого змісту:
«Стаття 151. Поділ заявки
- Заявник у відповідь на пропозицію НОІВ або за власною ініціативою має право до прийняття рішення НОІВ за заявкою поділити множинну заявку на дві і більше заявок шляхом розподілу між ними заявлених промислових зразків.
- Поділ заявки здійснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки відповідних змін та виділеної заявки (заявок) за умови сплати зборів за подання зазначених заяви та заявки (заявок).
- Дата подання виділеної заявки є такою самою, як дата подання поділеної заявки. Дата пріоритету виділеної заявки встановлюється, якщо на це є підстава, такою самою, як дата пріоритету поділеної заявки.
- Інші вимоги щодо поділу заявки визначаються правилами, встановленими на основі цього Закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.»;
18) статтю 16 і 17 викласти в такій редакції:
«Стаття 16. Реєстрація
- На підставі рішення про державну реєстрацію промислового зразка та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка і сплаченого збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка НОІВ здійснює державну реєстрацію промислового зразка шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей. Зазначені мита та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про державну реєстрацію промислового зразка. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Державна реєстрація промислового зразка здійснюється під відповідальність його власника за відповідність промислового зразка критеріям охороноздатності.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про державну реєстрацію промислового зразка документ про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка і збір за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка в розмірі та порядку, визначених законодавством, до НОІВ не надійшли, державна реєстрація не проводиться, а заявка вважається відкликаною.
Строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка та сплати збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка та сплати збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання разом із документом про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка та сплачено збір за подання зазначеного клопотання і збір за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка.
- Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про промисловий зразок за умови сплати збору за подання цього клопотання.
- Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника промислового зразка або НОІВ.
До Реєстру за ініціативою власника промислового зразка можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо свідоцтва сплачується збір.
Стаття 17. Публікація
- Одночасно з державною реєстрацією промислового зразка НОІВ здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію промислового зразка, визначених в установленому порядку.
- Після публікації відомостей про державну реєстрацію промислового зразка будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.»;
19) у статті 18:
пункт 1 викласти в такій редакції:
«1. Видача свідоцтва здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації промислового зразка. Свідоцтво видається особі, яка має право на реєстрацію промислового зразка. Якщо право на реєстрацію промислового зразка мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.»;
слово «патенту» замінити словом «свідоцтва»;
у пункті 3 слова «офіційному бюлетені» замінити словом «Бюлетені»;
20) у статті 19:
пункт 2 виключити;
у пункті 3 слова «за видачу патенту» замінити словами «за реєстрацію промислового зразка»;
у пункті 4 слова «рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності» замінити словами «рішення НОІВ»;
у пункті 7:
у абзаці першому слова «наказом Установи» замінити словами «наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності,»;
абзац другий доповнити словами «у розмірі 50 % від установленого»;
пункт 8 виключити;
доповнити статтю пунктом 10 такого змісту:
«10. Після затвердження рішення Апеляційної палати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті визначені ним відомості про це рішення.»;
21) у назві розділу V слова «що випливають з патенту» замінити словами «суб’єктів прав на промислові зразки»;
22) у статті 20:
у назві статті слова «з патенту» замінити словами «з державної реєстрації промислового зразка, та права, що надаються на незареєстрований промисловий зразок»;
пункт 1 викласти в такій редакції:
«Права на зареєстрований промисловий зразок діють від дати, наступної за датою державної реєстрації промислового зразка, за умови сплати збору за підтримання їх чинності.»;
у пункті 2:
в абзаці першому слова «Патент надає його власнику» та «власників патентів» замінити відповідно словами «Власник промислового зразка має» та «осіб»;
абзац другий викласти в такій редакції:
«Взаємовідносини при використанні промислового зразка, права на який належать кільком особам, визначаються договором між ними. У разі відсутності такого договору кожний із власників може використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислового зразка та передавати майнові права на промисловий зразок іншій особі без згоди решти власників промислового зразка.»;
в абзаці третьому слова «запатентованого промислового зразка» замінити словами «зареєстрованого промислового зразка чи незареєстрованого промислового зразка», а після слів «імпорт (ввезення)» доповнити словом «експорт»;
абзац четвертий викласти в такій редакції:
«Виріб визнається виготовленим із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, якщо зовнішній вигляд цього виробу або його частини справляє на інформованого користувача таке ж саме загальне враження, як і промисловий зразок, що охороняється.»;
у пункті 3 слова «Патент надає його власнику» та «власника патенту» замінити відповідно словами «Власник зареєстрованого промислового зразка має» та «на промисловий зразок»;
пункт 4 викласти в такій редакції:
«Власник зареєстрованого промислового зразка може передавати на підставі договору майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника.»;
у пункті 5 слова «Власник патенту має право дати» замінити словами «Власник зареєстрованого промислового зразка має право надати»;
у пункті 7:
абзац перший викласти в такій редакції:
«Власник зареєстрованого промислового зразка має право подати до НОІВ для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка. У цьому разі річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.»;
в абзаці другому слово «патенту» замінити словами «зареєстрованого промислового зразка»;
в абзаці третьому слова «власнику патенту» та «чинності патенту» замінити відповідно словами «власнику зареєстрованого промислового зразка» та «чинності прав на промисловий зразок»;
пункт 8 викласти в такій редакції:
«Права, що випливають з державної реєстрації промислового зразка, не зачіпають будь-які інші особисті немайнові чи майнові права автора промислового зразка, що регулюються законодавством України.»;
доповнити статтю пунктом 9 такого змісту:
«9. Власник незареєстрованого промислового зразка, доведеного до загального відома, має право забороняти його копіювання.
Промисловий зразок не вважається результатом копіювання, якщо його створено самостійною творчою працею автора, щодо якого можна вважати, що він не був ознайомлений з промисловим зразком, доведеним до загального відома власником незареєстрованого промислового зразка.»;
23) у статті 22:
в абзацах першому і другому пункту 1 слова «попереднього користування» замінити словами «попереднього користувача»;
у пункті 2:
в абзаці першому слова «прав, що надаються патентом, використання запатентованого промислового зразка» замінити словами «прав використання зареєстрованого промислового зразка»;
абзац другий після слова «засобу» доповнити словами «, а також операції щодо імпорту запчастин та комплектуючих для ремонту зазначеного засобу та виконання ремонтних робіт на ньому»;
доповнити пункт після абзацу четвертого новим абзацом такого змісту:
«з метою ілюстрації або в навчальних цілях за умови зазначення джерела інформації та за умови, що такі дії не суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності і не завдають шкоди звичайному використанню промислового зразка;».
У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим;
в абзаці шостому слово «патенту» замінити словами «промислового зразка»;
у пункті 3:
слова «прав, що надаються патентом», «запатентованого» та «патенту» замінити відповідно словами «прав на промисловий зразок», «зареєстрованого» та «промислового зразка»;
24) статтю 23 викласти в такій редакції:
«23. Обов’язки власника зареєстрованого промислового зразка
Власник зареєстрованого промислового зразка повинен добросовісно користуватися належними йому правами.
Якщо промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати державної реєстрації промислового зразка або від дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати промисловий зразок, у разі відмови власника зареєстрованого промислового зразка від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка.
Якщо власник зареєстрованого промислового зразка не доведе, що факт невикористання чи недостатнього використання промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання зареєстрованого промислового зразка з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику зареєстрованого промислового зразка.»;
25) назву розділу VI, статті 24 і 25 викласти в такій редакції:
«Розділ VI. ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ТА
ВИЗНАННЯ ПРАВ НЕДІЙСНИМИ
Стаття 24. Припинення державної реєстрації
- Власник зареєстрованого промислового зразка у будь-який час може відмовитися від прав на такий промисловий зразок повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати внесення відомостей про це до Реєстру. Одночасно НОІВ здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про таку відмову.
- Державна реєстрація промислового зразка припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання чинності прав на промисловий зразок.
Річний збір сплачується за кожний рік чинності прав на промисловий зразок, рахуючи від дати подання заявки. Перша сплата зазначеного збору здійснюється одночасно із сплатою збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка. Сплата збору за кожний наступний рік здійснюється до кінця поточного року за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.
Річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок може бути сплачено протягом шести місяців після встановленого строку. В цьому разі розмір річного збору збільшується на 50 відсотків.
Клопотання про продовження строку чинності прав на промисловий зразок та збір за його подання подається до НОІВ не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку державної реєстрації або спливу продовженого строку.
Державна реєстрація промислового зразка припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.
Стаття 25. Визнання прав на промисловий зразок
недійсними у судовому порядку
- Права на зареєстрований промисловий зразок можуть бути визнані у судовому порядку недійсними повністю або частково у разі:
а) невідповідності промислового зразка умовам надання правової охорони, визначених у Законі;
б) наявності у зображенні промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;
в) державної реєстрації промислового зразка з порушенням прав інших осіб.
- Позовна заява заінтересованої особи про визнання прав на промисловий зразок недійсними може бути подана до суду протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності.
- При визнанні прав на промисловий зразок недійсними НОІВ повідомляє про це у Бюлетені.
- Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка.
- Якщо права на промисловий зразок визнані недійсними в установленому законом порядку і встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, суд може постановити рішення про відшкодування власником свідоцтва збитків особі, якій були завдані збитки діями на підставі реєстрації такого промислового зразка, або про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків. Розмір разового грошового стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.»;
26) доповнити Закон статтею 251 такого змісту:
«Стаття 251. Визнання прав на промисловий зразок недійсними Апеляційною палатою
- Будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними повністю або частково з підстав його невідповідності умовам надання правової охорони, визначених цим Законом. За дорученням заявника заяву може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.
- Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними може бути подана протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності. За подання заяви сплачується збір. Заява вважається поданою у разі надходження збору на рахунок НОІВ.
- Сторонами розгляду справи про визнання прав на промисловий зразок недійсними в Апеляційній палаті є особа, яка подала заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними, та власник промислового зразка.
- Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед Апеляційною палатою їх переконливості.
- Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
- Вимоги до заяви про визнання прав на промисловий зразок недійсними, умови та порядок її розгляду визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати протягом трьох місяців від дати одержання Апеляційною палатою заяви за умови наявності сплаченого збору за її подання.
- За результатами розгляду заяви Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності та надсилається сторонам.
- Сторони можуть оскаржити затверджене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.
- Рішення Апеляційної палати набирає чинності з дати затвердження наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та підлягає оприлюдненню в повному обсязі на його офіційному веб-сайті.
При визнанні прав на промисловий зразок недійсними НОІВ повідомляє про це у Бюлетені.
- Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка.
- Якщо при визнанні прав на промисловий зразок недійсними встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, то суд за заявою інших осіб, яким такими діями було завдано шкоду, може постановити рішення (ухвалу) про відшкодування власником зареєстрованого промислового зразка збитків, завданих внаслідок таких дій, або про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків. Розмір разового грошового стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.»;
27) у статті 26:
у назві, пункті 1 та абзаці першому пункту 2 слово «патенту» замінити словами «зареєстрованого промислового зразка або незареєстрованого промислового зразка»;
в абзаці другому пункту 2 слово «патенту» замінити словами «зареєстрованого промислового зразка»;
28) у пункті 2 статті 27:
в абзацах п’ятому і шостому слово «патенту» замінити словами «промислового зразка»;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«Суд може постановити рішення про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання промислового зразка. Розмір разового грошового стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.»;
29) у статті 28:
у частині першій слова «видачу патентів на промислові зразки» замінити словами «реєстрацію промислових зразків»;
частину другу викласти в такій редакції:
«Кошти, одержані від сплати державного мита за реєстрацію промислових зразків, зараховуються до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.»;
у частині четвертій слова «уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом» замінити словом «НОІВ»;
у частині п’ятій слово «Установи» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності,»;
30) у статті 29:
у назві статті слово «Патентування» замінити словом «Реєстрація»;
у пункті 1 слово «запатентувати» замінити словом «зареєструвати»;
доповнити статтю пунктом 21 такого змісту:
«21. Заявка на міжнародну реєстрацію, що подається відповідно до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків, надсилається заявником безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ.»;
у пункті 3 слово «патентуванням» замінити словом «реєстрацією»;
31) у тексті Закону:
у тексті Закону слово «патент» у всіх відмінках замінити словом «свідоцтво»;
слова «Установа» та «заклад експертизи» в усіх відмінках замінити словом «НОІВ»;
слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності» у відповідному відмінку.
- У Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 36 із наступними змінами):
1) у назві Закону слова «знаки для товарів і послуг» замінити словами «торговельні марки»;
2) у преамбулі слова «права власності на знаки для товарів і послуг (далі — знак)» замінити словами «прав на торговельні марки»;
3) статтю 1 викласти в такій редакції:
«Стаття 1. Визначення термінів та скорочення
У цьому Законі наведені нижче терміни та скорочення вживаються у такому значенні:
Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом;
Апеляційна палата – колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами;
База даних заявок — база даних заявок, що ведеться в електронній формі, містить визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відомості про заявку та поточне діловодство за нею;
Бюлетень — офіційний електронний бюлетень НОІВ;
ВОІВ — Всесвітня організація інтелектуальної власності;
дата пріоритету — дата подання попередньої заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності або Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;
державна система правової охорони інтелектуальної власності — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
доменне ім’я — ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів у мережі Інтернет;
зареєстрована торговельна марка — торговельна марка, на яку видано свідоцтво;
заявка — сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва;
заявник — особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
торговельна марка — позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;
колективна торговельна марка — позначення, за яким товари і послуги учасників об’єднання осіб, існування якого не суперечить законодавству держави, в якій воно створено, відрізняються від товарів і послуг інших осіб;
міжнародна реєстрація — міжнародна реєстрація торговельної марки, здійснена відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;
МКТП — Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків;
особа — фізична або юридична особа;
Паризька конвенція — Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року;
пріоритет заявки (пріоритет) — першість у поданні заявки;
Реєстр — Державний реєстр свідоцтв України на торговельні марки, що ведеться в електронній формі;
свідоцтво — свідоцтво України на торговельну марку.»;
4) статтю 2 викласти у такій редакції:
«Стаття 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
- До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на торговельні марки;
визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на торговельні марки;
взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав торговельні марки в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.»;
5) після статті 2 доповнити новою статтею такого змісту:
«Стаття 21. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на торговельні марки
- Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
- До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна» та інших державних символів до торговельних марок;
видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення їх державної реєстрації;
опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені;
ведення Реєстру та Бази даних заявок;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про торговельні марки, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, ведення реєстру ліцензійних договорів про використання міжнародних торговельних марок, надання виписок;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на торговельні марки в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на торговельні марки, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та державної реєстрації торговельні марки;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на торговельні марки.
- НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
- НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів.»;
6) пункт 1 статті 3 після слів «договором України» доповнити словами «згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України»;
7) у статті 4:
у назві статті слова «іноземців та осіб без громадянства» замінити словами «іноземних та інших осіб»;
у пункті 1:
слова «Іноземці та особи без громадянства» замінити словами «Іноземні особи та особи без громадянства», а слово «громадянами» —словом «особами»;
пункт 2 викласти у такій редакції:
«Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, що мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, у відносинах з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та НОІВ реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.»;
8) у статті 5:
у пункті 1 слова «принципам гуманності і моралі» замінити словами «загальновизнаним принципам моралі»;
у пункті 2:
перше речення після слова «позначень» доповнити словами «, придатні для їх графічного відтворення»;
друге речення після слова «елементи» доповнити словами «, форма або паковання товарів»;
у пункті 3:
в абзаці першому слова «Право власності» замінити словами «Набуття права»;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«Набуття права на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана добре відомою в Україні, не вимагає засвідчення свідоцтвом.»;
9) у статті 6:
у пункті 1:
абзац третій викласти в такій редакції:
«офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні двобуквені коди держав»;
у другому реченні абзацу сьомого слова «щодо назви держави» замінити словами «з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного коду держави Україна»;
у пункті 2:
в абзаці третьому слова «є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду» замінити словами «стали загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці»;
абзаци четвертий і п’ятий викласти в такій редакції:
«складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, або на інші характеристики товарів чи послуг;
можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх сутності, якості або географічного походження;»;
доповнити пункт після абзацу сьомого новими абзацами такого змісту:
«містять географічні зазначення (у тому числі для спиртів та алкогольних напоїв), зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні або яким надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України, до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке зазначення, або якщо заявлено пріоритет, то до дати пріоритету для таких самих або споріднених з ними товарів, якщо:
під час використання заявленого позначення використовується репутація географічного зазначення та/або
заявлене позначення вводить в оману щодо особливої якості, характеристик та дійсного походження товару.».
У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом одинадцятим;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому і сьомому цього пункту, можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності внаслідок їх використання до дати подання заявки.»;
у пункті 3:
абзац перший після слів «які» доповнити відповідно словами «на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету», а після слів «сплутати» — «, зокрема, асоціювати»;
абзац третій замінити абзацами третім і четвертим такого змісту:
«торговельними марками інших осіб, якщо ці торговельні марки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
торговельними марками інших осіб, якщо ці торговельні марки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо неспоріднених товарів і послуг, якщо використання торговельної марки іншою особою щодо таких товарів і послуг, які не є спорідненими, вказуватиме на зв’язок між ними та власником добре відомої торговельної марки і його інтересам може бути завдано шкоди таким використанням за наявності заперечення власника добре відомої торговельної марки;».
У зв’язку з цим абзаци четвертий — шостий вважати абзацами п’ятим — сьомим;
в абзаці п’ятому слово «фірмовими» замінити словом «комерційними»;
абзац шостий виключити;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«торговельними марками, які використовуються іншою особою в іноземній державі, якщо заявка подана заявником недобросовісно, зокрема подана від свого імені агентом чи представником цієї особи в розумінні статті 6 septies Паризької конвенції без її дозволу і відсутні докази, що обґрунтовують таке подання, за наявності заперечення цієї особи.»;
доповнити статтю пунктом 6 такого змісту:
«6. Позначення, вказані в абзацах другому — п’ятому і сьомому пункту 3 та абзаці другому пункту 4 цієї статті, можуть бути зареєстровані як торговельні марки, якщо на те є згода власника свідоцтва раніше зареєстрованої торговельної марки або власника іншого раніше набутого права та не існує можливості введення в оману споживачів.»;
10) у статті 7:
пункт 1 доповнити абзацами такого змісту:
«Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.
За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених на їх основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Заявки в електронній формі подаються за умови ідентифікації заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника) з використанням електронного цифрового підпису.»;
у пункті 3 слова «одного знака» замінити словами «однієї торговельної марки»;
пункт 5 доповнити абзацом такого змісту:
«У заяві про реєстрацію колективної торговельної марки робиться відповідна відмітка та наводиться перелік осіб, які мають право використовувати цю торговельну марку. До заяви про реєстрацію колективної торговельної марки також додається документ, який визначає умови її використання.»;
у пункті 6:
в абзаці першому слова «свого знака» замінити словами «своєї торговельної марки»;
в абзаці третьому слова «вказаного знака» замінити словами «вказаної торговельної марки»;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«надати приклади використання торговельної марки, якщо позначення, що заявляється, є кольором як таким.»;
пункти 7 і 8 викласти в такій редакції:
«7. Складення і подання заявки здійснюється відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявників та класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги, та особливостей заявленого позначення. Зазначений збір сплачується до спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.»;
11) у статті 8:
в абзаці п’ятому пункту 1 слово «знак» замінити словами «торговельна марка, викладений українською мовою»;
пункт 3 виключити;
12) у статті 9:
пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:
«1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на таку ж торговельну марку стосовно таких самих товарів і послуг або таких, що охоплюються переліком товарів і послуг, зазначених у попередній заявці, протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.
- Пріоритет торговельної марки, використаної в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави — учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, може бути встановлено за датою початку першого відкритого показу на виставці експоната, в якому використано або представлено заявлену торговельну марку, якщо заявка надійшла до НОІВ протягом шести місяців від зазначеної дати.»;
перше речення пункту 3 викласти в такій редакції: «Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до НОІВ подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію з перекладом на українську мову або документ, що підтверджує показ зазначеної торговельної марки на виставці, якщо така заявка чи такий показ відповідно була подана чи було проведено у державі — учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі.»;
13) у статті 10:
пункт 3 викласти в такій редакції:
«3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, чи торговельної марки за міжнародною реєстрацією відображаються в обґрунтованому висновку експертизи.
На підставі такого висновку за заявкою НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію торговельної марки щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення НОІВ разом з висновком експертизи надсилається заявнику.
Після затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією НОІВ приймає рішення про надання або про відмову у наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні щодо частини зазначених товарів і послуг.
Заява про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні надсилається до Міжнародного бюро ВОІВ.
Якщо після затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією НОІВ прийнято рішення про відмову у наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг, до Міжнародного бюро ВОІВ надсилається відповідна заява.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені відповідно заявці. Для власника міжнародної реєстрації цей строк становить два місяці від дати відправлення НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.
Ці копії надсилаються відповідно заявнику чи власнику міжнародної реєстрації протягом місяця.»;
у пункті 6:
у абзацах другому та третьому слово «закладу» виключити;
друге — четверте речення абзацу третього замінити таким реченням: «Якщо заявник не подасть додаткові матеріали в установлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.»;
доповнити пункт абзацами такого змісту:
«Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Якщо незважаючи на вжиття заявником належних заходів строк подання додаткових матеріалів пропущений, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від спливу цього строку буде подано відповідне клопотання разом з додатковими матеріалами та сплачено збір за його подання.»;
у пункті 8:
абзаци перший і третій викласти в такій редакції:
«Будь-яка особа протягом трьох місяців від дати публікації в Бюлетені відповідно до пункту 10 цієї статті відомостей про заявку або міжнародну реєстрацію торговельної марки чи територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну, зроблене після міжнародної реєстрації, може подати до НОІВ мотивоване заперечення проти заявки чи дії міжнародної реєстрації в Україні щодо невідповідності наведеного в них позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом.»;
«Вимоги до заперечення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Заперечення подається разом з його копією.»;
абзац п’ятий доповнити новим реченням такого змісту: «Для власника міжнародної реєстрації цей строк становить три місяці від дати відправлення НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ повідомлення про попередню відмову в наданні правової охорони разом з копією заперечення.»;
абзац шостий виключити;
в абзаці четвертому пункту 9 слова «документ про сплату збору» замінити словами «сплачений збір»;
пункт 10 викласти в такій редакції:
«10. У разі відповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки та здійснюється публікація в Бюлетені визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відомостей про заявку протягом п’яти робочих днів з дати надсилання такого повідомлення. Склад відомостей, що підлягають публікації, повинен включати принаймні таку інформацію (за наявності): номер заявки; дату подання заявки; дату виставкового пріоритету; номер попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції; дату подання попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції; двобуквений код держави-учасниці Паризької конвенції; індекс (індекси) Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків та перелік товарів і послуг; індекс (індекси) Міжнародної класифікації зображальних елементів знака; зображення знака; заявлені кольори (зазначення кольору чи поєднання кольорів, які охороняються); заявника (ім’я або повне найменування та адресу заявника (заявників)); представника (ім’я (повне найменування) та реєстраційний номер представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншої довіреної особи); адресата (адресу для листування).
Одночасно із здійсненням публікації в Бюлетені до Бази даних заявок вносяться відомості про заявку. Порядок ведення Бази даних заявок та склад відомостей, що містяться в ній, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Склад відомостей, що містяться в Базі даних заявок, повинен включати принаймні таку інформацію (за наявності): номер заявки; дату подання заявки; дату виставкового пріоритету; номер попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції; дату подання попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції; двобуквений код держави-учасниці Паризької конвенції; індекс (індекси) Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків та перелік товарів і послуг; індекс (індекси) Міжнародної класифікації зображальних елементів знака; зображення знака; заявлені кольори (зазначення кольору чи поєднання кольорів, які охороняються); заявника (ім’я або повне найменування та адресу заявника (заявників)); представника (ім’я (повне найменування) та реєстраційний номер представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншої довіреної особи); адресата (адресу для листування).
Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.
Відомості про міжнародну реєстрацію торговельної марки або про територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну, зроблене після міжнародної реєстрації, публікуються в Бюлетені після одержання НОІВ повідомлення Міжнародного бюро ВОІВ відповідно про міжнародну реєстрацію торговельної марки або про територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну, зроблене після міжнародної реєстрації.»;
у пункті 12 слова «документа про сплату збору» замінити словами «сплаченого збору»;
у пункті 14:
в абзаці першому слова «документа про сплату збору» замінити словами «сплаченого збору»;
в абзаці третьому слово «встановлений» замінити словами «та у порядку, встановленому»;
пункт 15 викласти в такій редакції:
«15. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, та розглядаються заперечення, подані відповідно до пункту 8 цієї статті.
Під час перевірки відповідності заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, використовуються інформаційна база НОІВ, в тому числі матеріали заявок, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
Подане заперечення розглядається в межах мотивів, викладених у ньому, та з урахуванням відповіді заявника у разі її надання в установлений строк.
Результати розгляду заперечення відображаються у висновку експертизи за заявкою. Копія рішення НОІВ, прийнятого на підставі такого висновку експертизи, надсилається подавцю заперечення.
Якщо за результатами такого розгляду Установа приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг, розгляд заявки зупиняється до закінчення строку, встановленого абзацом другим пункту 1 статті 15 цього Закону, для оскарження такого рішення особою, яка подала заперечення відповідно до пункту 8 статті 10 цього Закону.»;
у пункті 16:
абзац перший після слова «Якщо» доповнити словами «за результатами кваліфікаційної експертизи та розгляду заперечення, у разі наявності такого,»;
в абзаці другому слова «встановлений» замінити словами «та у порядку, встановленому»;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи є підстави вважати, що торговельна марка за міжнародною реєстрацією не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то НОІВ надсилає до Міжнародного бюро ВОІВ повідомлення про попередню відмову в наданні правової охорони. У такому разі відповідь власника міжнародної реєстрації надається у порядку, встановленому пунктом 6 цієї статті, протягом трьох місяців від дати відправлення НОІВ такого повідомлення.»;
14) у пункті 1 статті 111 слова «Заявник має право» замінити словами «До прийняття НОІВ рішення за заявкою заявник має право»;
15) у статті 12:
в абзаці першому слово «документів» замінити словом «документа»;
в абзаці другому слова «документи» та «збору» замінити відповідно словами «документ» та «збір»;
абзац третій замінити абзацами такого змісту:
«Строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від спливу цього строку буде подано відповідне клопотання разом з документом про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплачено збір за публікацію про видачу свідоцтва та збір за подання клопотання.
Одночасно з надсиланням до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні здійснюється публікація відомостей про це в Бюлетені.»;
16) у статті 13:
друге речення пункту 1 викласти в такій редакції: «Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.»;
у пункті 3:
друге речення абзацу другого виключити;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із змін сплачується збір за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від заявника обставини.»;
17) у статті 15:
у назві статті слова «за заявкою» замінити словом «НОІВ»;
пункт 1 доповнити реченням та абзацом такого змісту: «Для власника міжнародної реєстрації цей строк становить три місяці від дати відправлення НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.
Особа, яка подавала заперечення відповідно до пункту 8 статті 10 цього Закону, може оскаржити рішення НОІВ до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання копії рішення, надісланого цій особі відповідно до абзацу четвертого пункту 15 статті 10 цього Закону»;
пункт 2 виключити;
пункт 3 викласти в такій редакції:
«3. Право заявника оскаржити рішення НОІВ до Апеляційної палати втрачається у разі сплати ним державного мита за видачу свідоцтва.»;
у пункті 4 слова «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності» замінити словом «НОІВ», а слово «заявнику» — словами «особі, що подала заперечення,»;
у пункті 5:
слова «документа про сплату» замінити словом «сплати»;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«У разі, коли заперечення проти рішення НОІВ за заявкою подано відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, заявнику за такою заявкою невідкладно надсилається повідомлення та копія такого заперечення. Заявник має право подати до Апеляційної палати обґрунтовану відповідь на заперечення у порядку та строк, встановлені регламентом Апеляційної палати.»;
у пункті 6:
у першому реченні слово «заявником» виключити та доповнити словами «, а також з урахуванням відповіді заявника, у разі її надходження»;
друге речення після слова «заявника» доповнити словами «або особи, яка подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті»;
у пункті 7:
абзац перший викласти у такій редакції:
«За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та надсилається заявнику та, у разі якщо заперечення подано особою відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, особі, що подала заперечення.»;
абзац другий доповнити словами «у розмірі 50 % від установленого»;
доповнити пункт абзацом третім такого змісту:
«У разі подання заперечення особою, яка не є заявником за заявкою, Апеляційна палата надсилає заявнику другий примірник такого рішення за результатами розгляду заперечення.»;
пункт 8 виключити;
пункт 9 викласти у такій редакції:
«Заявник або особа, що подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, може оскаржити затверджене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.»;
доповнити статтю пунктом 10 такого змісту:
«10. Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати затвердження наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та підлягають оприлюдненню в повному обсязі на його офіційному веб-сайті.»;
18) у статті 16:
друге речення пункту 1 виключити;
у пункті 3:
у першому реченні слово «який» замінити словом «яку»;
у другому реченні слово «власності» виключити;
у пункті 4:
в абзаці другому слово «його» замінити словом «її»;
в абзаці п’ятому слова «використаним, якщо його» замінити словами «використаною, якщо її»;
у пункті 5:
абзаци другий — п’ятий викласти в такій редакції:
«позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.»;
у пункті 6:
доповнити пункт після абзацу четвертого новими абзацами такого змісту:
«використання під час торгівлі позначень, що стосуються виду, якості, кількості, призначення, цінності, географічного походження, часу виробництва товарів чи надання послуг або інших характеристик товарів чи послуг;
використання під час торгівлі торговельної марки, якщо вона необхідна для вказівки на призначення товару чи послуги, зокрема як додаткового обладнання чи запасних деталей, за умови, що таке використання здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики;
застосування торговельної марки у порівняльній рекламі виключно для вирізнення товарів і послуг з метою об’єктивного підкреслення їх відмінностей за умови, що таке застосування здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики та з дотриманням положень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.».
У зв’язку з цим абзаци п’ятий — сьомий вважати відповідно абзацами восьмим — десятим;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«Виключне право власника свідоцтва на торговельну марку, що містить географічне зазначення, забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на добросовісне використання іншими особами відповідної географічної назви.»;
пункт 7 викласти в такій редакції:
«7. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.»;
абзац другий пункту 8 викласти в такій редакції:
«Ліцензійний договір повинен містити, зокрема, способи використання торговельної марки, територію та строк, на які дозволено її використання, та умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.»;
пункт 10 після слова «маркування» доповнити словами «у вигляді латинської літери «R», обведеної колом, або поєднання літер «ТМ»;
у пункті 11 слова «свій знак» замінити словами «свою торговельну марку»;
19) у статті 18:
у пункті 1 слова «офіційному бюлетені Установи» замінити словом «Бюлетені»;
у пункті 2:
у другому реченні абзацу першого слова «Документ про сплату збору» замінити відповідно словами «Клопотання про продовження дії свідоцтва та збір», а слово «має» — словом «мають»;
в абзаці другому слова «документ про його сплату» замінити словами «клопотання про продовження дії свідоцтва»;
пункти 3 і 4 викласти в такій редакції:
«3. Дія свідоцтва припиняється за рішенням суду:
у зв’язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва;
якщо внаслідок використання торговельної марки власником свідоцтва або з його дозволу іншою особою вона може ввести громадськість в оману, зокрема щодо походження, якості або географічного походження товарів і послуг, для яких вона була зареєстрована.
Якщо підстави для припинення дії свідоцтва стосуються деяких товарів чи послуг, то дія свідоцтва припиняється лише стосовно таких товарів чи послуг.
- Якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п’яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено від іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п’ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
Для цілей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією, є дата опублікування в Бюлетені НОІВ відомостей про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні.
У цьому разі дія свідоцтва або дія міжнародної реєстрації в Україні може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва чи міжнародної реєстрації не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва чи міжнародної реєстрації, а саме обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством.
Для цілей цього пункту використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою.
Використання торговельної марки особою, яка має право використовувати колективну марку, вважається використання власником свідоцтва.
Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п’ятирічного періоду невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.»;
20) у статті 19:
у пункті 3 слова «від дати» замінити словами «з дати, наступної за датою»;
доповнити статтю пунктами 4 і 5 такого змісту:
«4. Особа, яка є власником торговельної марки в іноземній державі, право на яку набуто в Україні її агентом або представником без її дозволу, може вимагати визнання свідоцтва на таку торговельну марку недійсним або передання їй прав на таку торговельну марку, якщо агент або представник не обґрунтує свої дії відповідними доказами.
- Якщо свідоцтво визнано недійсним і судом встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, суд може постановити рішення про відшкодування власником свідоцтва збитків особі, якій були завдані збитки діями на підставі реєстрації торговельної марки, або про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків. Розмір разового грошового стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.»;
21) у пункті 2 статті 20:
в абзаці другому слова «використаного знака» замінити словами «використаної торговельної марки», а слово «ним» — словом «нею»;
22) пункт 1 статті 21 доповнити абзацом такого змісту:
«Суд може постановити рішення про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання торговельної марки. Розмір стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.»;
23) частину першу статті 22 викласти в такій редакції:
«Ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть свою згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки.»;
24) у статті 23:
частину другу викласти в такій редакції:
«Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу свідоцтв на торговельні марки, зараховуються до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.»;
у частині четвертій слова «уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом» замінити словом «НОІВ»;
у частині п’ятій слово «Установи» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності,»;
25) у пункті 2 статті 24:
слово «знака» замінити словами «торговельної марки», а слово «розширення» — словами «поширення після міжнародної реєстрації»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«Заява про територіальне поширення після міжнародної реєстрації і заява про продовження міжнародної реєстрації можуть подаватися безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ, якщо міжнародна реєстрація здійснена виключно згідно з Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію.»;
26) у статті 25:
пункти 1 і 4 викласти в такій редакції:
«1. Охорона прав на добре відому торговельну марку здійснюється згідно із статтею 6 bis Паризької конвенції та цим Законом на підставі визнання торговельної марки добре відомою Апеляційною палатою або судом. Торговельна марка може бути визнана добре відомою незалежно від реєстрації її в Україні.»;
«4. У разі визнання торговельної марки добре відомою в судовому порядку, особа, торговельна марка якої визнана добре відомою, інформує НОІВ про таке рішення.
Відомості про добре відомі торговельні марки, які визнані такими Апеляційною палатою або судом, вносяться НОІВ до переліку добре відомих в Україні торговельних марок та публікуються в Бюлетені. Перелік добре відомих в Україні торговельних марок має інформаційний характер, є загальнодоступним і оприлюднюється на офіційному веб-сайті НОІВ.»;
слова «відомий» та «визнаний» в усіх відмінках замінити відповідно словами «відома» та «визнана» у відповідних відмінках;
27) у тексті Закону:
слова «знак для товарів і послуг» в усіх відмінках і формах числа замінити словами «торговельна марка» у відповідному відмінку і числі;
слова «зареєстрований знак» в усіх відмінках і формах числа замінити словами «зареєстрована торговельна марка» у відповідному відмінку і числі;
слово «знак» в усіх відмінках і формах числа замінити словами «торговельна марка» у відповідному відмінку і числі, крім абзаців чотирнадцятого і п’ятнадцятого пункту 1 статті 1, абзацу шостого пункту 3 статті 6 та пункту 2 статті 24;
слова «офіційний бюлетень» в усіх відмінках замінити словом «Бюлетень» у відповідному відмінку;
слова «Установа» та «заклад експертизи» в усіх відмінках замінити словом «НОІВ»;
слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності» у відповідному відмінку.
- У Законі України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 8, ст. 28; 2001 р., № 8, ст. 37; 2002 р., № 16, ст. 114, № 35, ст. 256; 2003 р., № 35, ст. 271; 2014 р., № 2–3, ст. 41):
1) у статті 1:
абзаци другий і третій викласти в такій редакції:
«Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом;
Апеляційна палата – колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами»;
абзац п’ятнадцятий викласти в такій редакції:
«державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності»;
абзац шістнадцятий виключити;
2) статтю 2 викласти в такій редакції:
«Стаття 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
- До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на топографії ІМС;
визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на топографії ІМС;
взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на топографії ІМС в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.
- Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законами.»;
3) після статті 2 доповнити новою статтею такого змісту:
«Стаття 21. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на топографії ІМС
- Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
- До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
видача свідоцтв на топографії ІМС, здійснення їх державної реєстрації;
опублікування офіційних відомостей про топографії ІМС, ведення Реєстру;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про топографії ІМС, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, прийняття рішення щодо них, надання виписок;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на топографії ІМС в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на топографії ІМС, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та реєстрації топографії ІМС;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на топографії ІМС.
- НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
- НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів.»;
4) у пункті 4 статті 6 слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності» замінити словом «НОІВ», а слово «Установою» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.»;
5) у статті 9:
у пункті 2 слова «Установи і його експертного органу» замінити словом «НОІВ»;
у пунктах 5 та 6 слово «Установі» замінити словами «до НОІВ»;
6) у статті 11:
у пункті 3:
у першому реченні слова «, що набирає чинності після затвердження його Установою» виключити;
у третьому реченні слово «Установи» замінити словами «НОІВ разом з висновком експертизи»;
у абзацах другому та третьому пункту 6 слово «закладу» виключити;
7) пункт 8 статті 15 виключити;
8) у статті 23:
у абзаці четвертому слова «уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом» замінити словом «НОІВ»;
у абзаці п’ятому слово «Установи» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності,»;
9) у тексті Закону:
слова «Установа» та «заклад експертизи» в усіх відмінках замінити словом «НОІВ»;
слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності» у відповідному відмінку.
- У Законі України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 32, ст. 267; 2001 р., № 8, ст. 37; 2002 р., № 16, ст. 114; 2003 р., № 35, ст. 271; 2007 р., № 1, ст. 2; 2008 р., № 23, ст. 217; 2014 р., № 2–3, ст. 41):
1) у статті 1:
абзаци другий і третій викласти в такій редакції:
«Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом;
Апеляційна палата – колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами;»;
абзац двадцять другий виключити;
абзац двадцять третій викласти в такій редакції:
«державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.»;
2) статтю 3 викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
- До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на зазначення походження товарів;
визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на зазначення походження товарів;
взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на зазначення походження товарів в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.
- Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законами.»;
3) після статті 3 доповнити новою статтею такого змісту:
«Стаття 31. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на зазначення походження товарів
- Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
- До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
видача свідоцтв, здійснення державної реєстрації зазначень походження товарів та/або права на їх використання;
опублікування офіційних відомостей про зазначення походження товарів, ведення Реєстру;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про зазначення походження товарів та/або права на їх використання, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, прийняття рішення щодо них, надання виписок;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на зазначення походження товарів в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на зазначення походження товарів, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та державної реєстрації зазначень походження товарів;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на зазначення походження товарів.
- НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
- НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів.»;
4) у статті 11:
у абзаці другому частини шостої слово «експертизи» замінити словом «НОІВ»;
у частині одинадцятій слово «Установі» замінити словами «до НОІВ»;
у частині п’ятнадцятій слова «закладу експертизи» виключити;
5) частину восьму статті 13 виключити;
6) у статті 26:
у абзаці четвертому слова «уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом» замінити словом «НОІВ»;
у абзаці п’ятому слово «Установи» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності,»;
7) у тексті Закону:
слова «Установа» та «заклад експертизи» в усіх відмінках замінити словом «НОІВ»;
слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності» у відповідному відмінку.
- У Законі України «Про авторське право і суміжні права» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 43, ст. 214; 2003 р., № 35, ст. 271; 2004 р., № 13, ст. 181; 2011 р., № 32, ст. 314; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 2–3, ст. 41; 2016 р., № 6, ст. 61, № 46, ст. 781; 2017 р., № 20, ст. 240; 2018 р., № 32, ст. 242):
1) у статті 1:
в абзаці п’ятдесят восьмому слова «що реалізує» замінити словами «що забезпечує формування та реалізує»;
абзац шістдесятий перший викласти в такій редакції:
«державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність інших наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності»;
доповнити статтю з урахуванням алфавітного порядку наступним абзацом:
«Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом»;
2) у частині першій статті 4:
в абзаці першому слова «забезпечує реалізацію державної політики» замінити словами «забезпечує формування та реалізує державну політику»;
абзаци восьмий, дев’ятий, десятий і тринадцятий виключити;
3) після статті 4 доповнити новою статтею такого змісту:
«Стаття 41. Повноваження НОІВ у сфері охорони авторського права та суміжних прав
- Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
- До повноважень НОІВ належить:
приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;
видача свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
ведення Реєстрів, внесення до них відомостей, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, надання виписок;
здійснення публікацій в офіційному бюлетені з питань охорони авторського права і суміжних прав;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони авторського права та суміжних прав в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони авторського права та суміжних прав, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони авторського права та суміжних прав.
- НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
- НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
- Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів.»;
4) у частині п’ятій статті 11 слово «Установа» в усіх відмінках замінити словом «НОІВ».
- У тексті Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 17, ст. 121, 2014 р., № 20–21, ст. 712; 2015 р., № 23, ст. 158) слова «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності» у відповідних відмінках.
- У абзаці двадцятому статті 2 Законі України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст. 46; 2014 р., № 2–3, ст. 41; 2016 р., № 6, ст. 61) слова «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності» замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності».
- Частину другу статті 2 Закону України «Про адміністративні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409; 2016 р., № 51, ст. 833; 2017 р., № 27–28, ст. 312) доповнити пунктом 16 такого змісту:
«16) здійснення дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення (зазначення походження товарів), об’єкти авторського права і суміжних прав)».
- У Декреті Кабінету Міністрів України від 21січня 1993року № 7-93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами):
1) у підпункті «у» пункту 6 статті 3:
абзац другий викласти у такій редакції:
«за реєстрацію винаходу (корисної моделі):»;
у абзаці п’ятому слова «на знак для товарів і послуг» замінити словами «на торговельну марку»;
доповнити пункт після абзацу сьомого новими абзацами такого змісту:
«за реєстрацію промислових зразків:
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, — 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що відповідно постійно проживають (знаходяться) за межами України, — 100 доларів США.».
У зв’язку з цим абзаци восьмий — п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим — вісімнадцятим;
2) у частині першій статті 6 слова «за дії, пов’язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об’єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов’язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин;» виключити.
II. Прикінцеві та перехідні положення1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
- Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
визначити Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» державним підприємством, що виконує функції національного органу інтелектуальної власності, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
- До приведення нормативно-правових актів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону.
- Позови про визнання недійсними та (або) про дострокове припинення дій охоронних документів, подані до набрання чинності цим Законом, в тому числі в частині строків вчинення або не вчинення певних дій, розглядаються з законами України, що діяли до набрання чинності цим Законом.
- Експертиза заявок на винаходи (корисні моделі), промислові зразки, експертиза яких не завершена на момент набрання чинності цим Законом, проводиться у порядку, встановленому цим Законом.
- Експертиза заявок на знаки для товарів і послуг, формальна експертиза яких не завершена на момент набрання чинності цим Законом, проводиться у порядку, встановленому цим Законом.
- Експертиза заявок на знаки для товарів і послуг, формальна експертиза яких завершена на момент набрання чинності цим Законом, проводиться у порядку, встановленому цим Законом, за винятком опублікування таких заявок, передбаченого цим Законом.
- Патенти та свідоцтва, видані за заявками, що одержані Установою до набрання чинності цим Законом, є чинними.
Голова Верховної Ради України
Порівняльна таблиця
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності»
| Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту акта |
| Господарський кодекс України |
| Стаття 156. Правомочності щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
1. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок відповідно до законодавства України засвідчується патентом.
2. Відносини суб’єкта господарювання, що є роботодавцем для винахідника (винахідників) або автора (авторів) об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо прав на одержання патенту і права використання зазначених об’єктів інтелектуальної власності регулюються Цивільним кодексом України та іншими законами. |
Стаття 156. Правомочності щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
1. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель відповідно до законодавства засвідчується патентом, на промисловий зразок – свідоцтвом.
2. Відносини суб’єкта господарювання, що є роботодавцем для винахідника (винахідників) або автора (авторів) об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо прав на одержання патенту (свідоцтва) і права використання зазначених об’єктів інтелектуальної власності регулюються Цивільним кодексом України та іншими законами. |
| 3. Використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка у сфері господарювання є:
виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, що охороняється відповідно до закону;
застосування способу, що охороняється відповідно до закону, або пропонування його для застосування в Україні за умов, передбачених Цивільним кодексом України;
пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється відповідно до закону. |
3. Умови використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка у сфері господарювання визначаються законами. |
| 4. Суб’єктам господарювання належить право попереднього використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка за умов, передбачених Цивільним кодексом України.
5. Володілець патенту може передавати свої права щодо використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка як вклад у статутний капітал підприємства.
6. Правила цієї статті застосовуються також до регулювання відносин, що виникають у зв’язку з реалізацією у сфері господарювання прав на сорти рослин та породи тварин. |
4. Суб’єктам господарювання належить право попереднього використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка за умов, передбачених Цивільним кодексом України.
5. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок можуть бути передані як вклад до статутного капіталу суб’єкта господарювання.
6. Правила цієї статті застосовуються також до регулювання відносин, що виникають у зв’язку з реалізацією у сфері господарювання прав на сорти рослин та породи тварин. |
| Стаття 157. Правомочності щодо використання торговельної марки
1. Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом.
2. Використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов’язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг. |
Стаття 157. Правомочності щодо використання торговельної марки
1. Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом.
2. Умови використання торговельної марки у сфері господарювання визначаються законом. |
| 3. Свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків правомірного використання торговельної марки без його дозволу. |
3. Свідоцтво надає право його власнику забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків передбачених законом. |
| 4. Суб’єкти права на торговельну марку можуть проставляти попереджувальне маркування, яке вказує на те, що торговельна марка, яка застосовується, зареєстрована в Україні.
5. Суб’єкти права на торговельну марку, які здійснюють посередницьку діяльність, можуть на підставі договору з виробником товару (послуг) використовувати свою торговельну марку з торговельною маркою виробника, а також замість його торговельної марки. |
частини четверту виключено;
частини п’яту виключено; |
| 6. Право інтелектуальної власності на торговельну марку може бути передано як вклад до статутного капіталу суб’єкта господарювання.
7. У разі банкрутства суб’єкта господарювання право на торговельну марку оцінюється разом з іншим майном цього суб’єкта. |
6. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку можуть бути передані як вклад до статутного капіталу суб’єкта господарювання.
7. У разі банкрутства суб’єкта господарювання право на торговельну марку оцінюється разом з іншим майном цього суб’єкта. |
| Стаття 158. Правомочності щодо використання торговельної марки, право на яку належить кільком особам
1. Торговельна марка, право на яку належить кільком особам, — це марка, що відрізняє товари і послуги учасників об’єднання підприємств (торговельна марка об’єднання, спільна торговельна марка) від однорідних товарів і послуг інших суб’єктів господарювання, або використовується спільно кількома суб’єктами в інших випадках, передбачених законом.
2. Реєстрація торговельної марки, право на яку належить кільком особам, здійснюється в порядку, встановленому законом. |
Статтю 158 виключено |
| Цивільний кодекс України |
| Стаття 460. Придатність корисної моделі для набуття права інтелектуальної власності на неї
1. Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.
2. Об’єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. |
Стаття 460. Придатність корисної моделі для набуття права інтелектуальної власності на неї
1. Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.
2. Об’єктом корисної моделі є пристрій. |
| 3. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті. |
Частину третю виключено
|
| Стаття 461. Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього
1. Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.
2. Об’єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. |
Стаття 461. Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього
1. Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим і має індивідуальний характер.
2. Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольорами, формою, текстурою та/або матеріалом виробу та/або його оздоблення. |
| Стаття 462. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
1. Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.
2. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.
3. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом. |
Стаття 462. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
1. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок підлягає державній реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом, на промисловий зразок – свідоцтвом.
2. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, зображенням промислового зразка.
3. Умови та порядок державної реєстрації права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок та видачі патенту, свідоцтва встановлюються законом. |
| Стаття 464. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
…
2. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. |
Стаття 464. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
…
2. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом. |
| Стаття 465. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
…
5. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок спливає через п’ятнадцять років від дати подання заявки на промисловий зразок в установленому законом порядку. |
Стаття 465. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
…
5. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок становить п’ять років від дати подання заявки на промисловий зразок в установленому законом порядку і продовжується за клопотанням власника промислового зразка на один або більше п’ятирічних періодів. Загальний строк чинності цих прав не може перевищувати двадцяти п’яти років від дати подання заявки. |
| Стаття 496. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
1. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом. |
Стаття 496. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
1. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом. |
| Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» |
| Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Установа — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
Апеляційна палата — колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;
винахід (корисна модель) — результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології;
секретний винахід (секретна корисна модель) — винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці;
службовий винахід (корисна модель) — винахід (корисна модель), створений працівником:
у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;
з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;
службові обов’язки — зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі);
доручення роботодавця — видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);
роботодавець — особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);
винахідник — людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель);
патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) — охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель);
патент на винахід — різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід;
деклараційний патент на винахід — різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід;
деклараційний патент на корисну модель — різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель;
патент (деклараційний патент) на секретний винахід — різновид патенту, що видається на винахід, віднесений до державної таємниці;
деклараційний патент на секретну корисну модель — різновид патенту, що видається на корисну модель, віднесену до державної таємниці;
кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) — експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності);
формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) — експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам;
ліцензія — дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах;
особа — фізична або юридична особа;
заявка — сукупність документів, необхідних для видачі Установою патенту;
заявник — особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
пріоритет заявки (пріоритет) — першість у поданні заявки;
дата пріоритету — дата подання заявки до Установи чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет;
міжнародна заявка — заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію;
Реєстр — Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи, Державний реєстр деклараційних патентів України на корисні моделі, Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи, Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі;
заклад експертизи — уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок;
державна система правової охорони інтелектуальної власності — Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи. |
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни та скорочення вживаються у такому значенні:
Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом;
Апеляційна палата – колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами;
біологічний матеріал – матеріал, що містить генетичну інформацію та може самовідтворюватися чи бути відтвореним у біологічній системі;
Бюлетень – офіційний електронний бюлетень НОІВ;
винахід (корисна модель) – результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології;
винахідник – людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель);
ВОІВ – Всесвітня організація інтелектуальної власності;
дата пріоритету – дата подання заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;
державна реєстрація винаходу (корисної моделі) – державна реєстрація права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель);
державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
доручення роботодавця – видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);
заявка – сукупність документів, необхідних для державної реєстрації винаходу (корисної моделі);
заявник – особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) — експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності);
ліцензія – дозвіл володільця патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах;
міжнародна заявка – заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію;
особа – фізична або юридична особа;
патент (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) – охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель);
права на винахід (корисну модель) – права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель);
пріоритет заявки (пріоритет) – першість у поданні заявки;
Реєстр – Державний реєстр України винаходів, Державний реєстр України секретних винаходів, Державний реєстр України корисних моделей, Державний реєстр України секретних корисних моделей, що ведуться в електронній формі;
роботодавець – особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);
формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) — експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам;
секретний винахід (секретна корисна модель) – винахід (корисна модель), права на який засвідчуються патентом на секретний винахід (секретну корисну модель) та містить інформацію, віднесену до державної таємниці;
службові обов’язки – зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі);
службовий винахід (корисна модель) – винахід (корисна модель), створений працівником:
у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;
з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця. |
| Стаття 3. Повноваження Установи у сфері охорони прав на винаходи (корисні моделі) 1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі, для чого: організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; видає патенти на винаходи і корисні моделі, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі; здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на винаходи і корисні моделі в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства; організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності; організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності; організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності; доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності; здійснює інші повноваження відповідно до законів. |
Стаття 3. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності 1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі;визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі;взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі; розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на винаходи і корисні моделі в міжнародних організаціях;укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій. |
| 2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України |
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законами. |
| |
Стаття 31. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі
1. Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
2. До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
здійснення державної реєстрації винаходів і корисних моделей та видача патентів;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про винаходи і корисні моделі, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, прийняття рішення щодо них, надання виписок;
опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі, ведення Реєстру;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на винаходи і корисні моделі в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та державної реєстрації винаходів і корисних моделей;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі.
3. НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
4. НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
5. На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
6. Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів. |
| Стаття 4. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про винаходи (корисні моделі), то застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. |
Стаття 4. Міжнародні договориЯкщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про винаходи (корисні моделі), то застосовуються правила міжнародного договору. |
| Стаття 5. Права іноземних осіб та осіб без громадянства
1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. |
Стаття 5. Права та обов‘язки іноземних та інших осіб1. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають рівні з громадянами і юридичними особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. |
| 2. Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Установою реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих відповідно до закону. |
2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, що мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, та НОІВ реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, за винятком випадків, встановлених частиною третьою цієї статті. |
| Частина відсутня.
|
3. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, що мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження поза межами України, можуть самостійно вчиняти такі дії:
подавати заявки для цілей установлення дати її подання;
сплачувати збори та державне мито;
надавати копії раніше поданої заявки для встановлення дати подання заявки відповідно до статті 13 цього Закону;
надавати копії попередньої заявки для встановлення дати пріоритету відповідно до статті 15 цього Закону;
надавати відповіді на повідомлення щодо будь-якої з дій, зазначених в абзацах другому — п’ятому цієї частини. |
| Розділ II
ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ (КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ) |
Розділ II
ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ (КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ) |
| Стаття 6. Умови надання правової охорони
1. Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.
2. Об’єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути:
продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);
процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. |
Стаття 6. Умови надання правової охорони1. Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає умовам патентоздатності.
2. Об’єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. |
| Абзац відсутній |
Об’єктом корисної моделі, правова охорона якій надається згідно з цим Законом, є пристрій. |
| 3. Правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об’єкти технології:
сорти рослин і породи тварин;
біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів;
топографії інтегральних мікросхем;
результати художнього конструювання. |
3. Правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об’єкти:
сорти рослин і породи тварин;біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів, а також продукту такого процесу;компонування напівпровідникових виробів;результати художнього конструювання; |
| Положення відсутні |
хірургічні або терапевтичні способи лікування людини або тварини;способи діагностики організму людини або тварини;процеси клонування людей;процеси змінювання через зародкову лінію генетичної ідентичності людей;використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей;процеси змінювання генетичної ідентичності тварин, які можуть спричинити їх страждання без будь-якої суттєвої медичної користі для людей чи тварин, а також тварин, виведених унаслідок такого процесу;людський організм на різних стадіях його формування та розвитку, а також просте виявлення одного з його елементів, зокрема послідовності або частини послідовності гена. Це положення не впливає на надання правової охорони винаходу, об’єктом якого є елементи людського організму поза організмом або одержані в інший спосіб, із застосуванням технічного процесу, включаючи послідовність чи часткову послідовність гена, якщо навіть структура цього елемента ідентична структурі природного елемента;продукт або процес, який стосується рослини чи тварини, використання якого обмежується певним сортом рослин чи певною породою тварин;продукт або процес, який стосується природного біологічного матеріалу, не відокремленого від свого природного середовища, або який не є продуктом технічного процесу;нові форми відомого з рівня технології лікарського засобу, у тому числі солі, складні ефіри, прості ефіри, композиції, комбінації та інші похідні, поліморфи, метаболіти, чисті форми, розміри часток, ізомери, нове дозування або будь-яка нова властивість чи нове використання відомого лікарського засобу;Заборона законодавством комерційного використання певного об’єкта з інших підстав не впливає на надання йому правової охорони.Не відповідає поняттю “винахід», визначеному в статті 1 цього Закону, та не визнається винаходом згідно з цим Законом, якщо виступає як самостійний об’єкт:відкриття, наукова теорія та математичний метод;схема, правила і метод проведення ігор, конкурсів, аукціонів, фізичних вправ, інтелектуальної або організаційної, зокрема господарської діяльності;комп’ютерна програма;форма представлення інформації (наприклад, у вигляді таблиць, діаграм, графіків, за допомогою акустичних сигналів, вимовляння слів, візуальних демонстрацій, зокрема на екрані комп’ютерного пристрою, книг, аудіо- та відеодисків, умовних позначень, зокрема дорожніх знаків, схем маршрутів, кодів, шрифтів тощо, розкладів, інструкцій, проектів або схем планування споруд, будинків, територій);зовнішній вигляд продуктів (зокрема, виробів, споруд, територій), спрямований на задоволення естетичних потреб. |
| 4. Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом).
Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом. |
4. Пріоритет, авторство і права на винахід та корисну модель засвідчуються патентом.Виключено |
| Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Установи. |
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід становить 20 років від дати подання заявки до НОІВ. Якщо заявка подана на підставі міжнародної заявки, то строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід відліковується з дати подання міжнародної заявки. |
| Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки до Установи.
Строк дії патенту на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За подання клопотання сплачується збір.
Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту у цьому випадку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. |
Виключено |
| Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи.
Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного за цим Законом строку дії охорони винаходу (корисної моделі).
Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 32 цього Закону.
5. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.
6. Дія патенту (деклараційного патенту), виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом. |
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до НОІВ.Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на секретний винахід та секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу або корисної моделі, але не може бути довшим від визначеного за цим Законом строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід або корисну модель.Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) припиняється достроково за умов, викладених у статті 32 цього Закону.5. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу або корисної моделі. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу, корисної моделі та відповідних креслень.
6. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, який є способом одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом. |
| Стаття 7. Умови патентоздатності винаходу, корисної моделі
…
3. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об’єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.
…
5. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.
… |
Стаття 7. Умови патентоздатності винаходу, корисної моделі
…
3. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об’єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу (корисної моделі) повинні враховуватися лише окремо.
…5. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на державну реєстрацію в Україні винаходу (корисної моделі) (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати. |
| Розділ III
ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ |
Розділ III
ПРАВО НА РЕЄСТРАЦІЮ винаходу (корисної моделі) |
| Стаття 8. Право винахідника
1. Право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом.
2. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.
3. У разі перегляду умов угоди щодо складу винахідників центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
… |
Стаття 8. Право винахідника
1. Право на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) має винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом.
2. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі), якщо інше не передбачено договором між ними.
3. У разі перегляду умов договору щодо складу винахідників НОІВ за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.… |
| Стаття 9. Право роботодавця
1. Право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника.
2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.
3. Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем
4. Якщо роботодавець не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії. |
Стаття 9. Право роботодавця1. Право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) має роботодавець винахідника, за умови, що договором не передбачено інше.2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.3. Якщо право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) належить роботодавцю, то він повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до НОІВ заявку на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) чи передати право на таку реєстрацію іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У договорі повинно бути передбачено умови щодо порядку та розмірів виплати винахіднику винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.4. Якщо право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) належить роботодавцю і він не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії. |
| Стаття 11. Право першого заявника
Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на одержання патенту (деклараційного патенту) на цей винахід чи деклараційного патенту на корисну модель належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. |
Стаття 11. Право першого заявника
Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у державній реєстрації винаходу (корисної моделі). |
| Розділ IV
ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ |
Розділ IV
ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ винаходу (корисної моделі) |
| Стаття 12. Заявка
1. Особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи заявку.
Положення відсутні
… |
Стаття 12. Заявка1. Особа, яка бажає зареєструвати винахід (корисну модель) і має на це право, подає до НОІВ заявку.Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник. За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство відповідно до законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронний цифровий підпис», цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Заявки в електронній формі подаються за умови ідентифікації заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника) з використанням електронного цифрового підпису.… |
| 5. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель);
…
6. У заяві про видачу патенту (деклараційного патенту) необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також винахідника (винахідників).
Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу (корисної моделі) в будь-якій публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи патент.
… |
5. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі);…6. У заяві про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також винахідника (винахідників).
Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу (корисної моделі) в будь-якій публікації НОІВ, зокрема у відомостях про заявку чи про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).… |
| 9. Реферат складається лише для інформаційних цілей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.
10. Інші вимоги до документів заявки визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, відповідно до цього Закону.
11. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. |
9. Реферат та назва винаходу (корисної моделі) складаються лише для інформаційних цілей. Вони не можуть братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення обсягу правової охорони.10. Складання і подання заявки здійснюється відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відповідно до цього Закону.11. За подання заявки сплачується збір. Зазначений збір сплачується до спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу або протягом двох місяців після його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. |
| Стаття 13. Дата подання заявки
1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні:
заяву у довільній формі про видачу патенту (деклараційного патенту), викладену українською мовою;
…
Частина відсутня. |
Стаття 13. Дата подання заявки1. Датою подання заявки є дата одержання НОІВ матеріалів, що містять принаймні:
заяву у довільній формі про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), викладену українською мовою;…3. Положення цієї статті не обмежують право заявника, що передбачено частиною третьою статті 171 цього Закону. |
| Стаття 14. Міжнародна заявка
1. Порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є таким самим, як порядок одержання патенту на підставі національної заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну кооперацію.
2. Експертиза міжнародної заявки проводиться за умови одержання закладом експертизи до спливу 31 місяця від її дати пріоритету поданих заявником перекладу цієї заявки українською мовою та документа про сплату збору за подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на 2 місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
З одержанням у встановлений строк зазначених документів заявнику надсилається повідомлення про прийняття міжнародної заявки на експертизу.
…
6. Установа публікує в своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про міжнародну заявку, прийняту на експертизу міжнародну заявку. |
Стаття 14. Міжнародна заявка1. Порядок державної реєстрації винаходу (корисної моделі) на підставі міжнародної заявки є таким самим, як порядок державної реєстрації винаходу (корисної моделі) на підставі національної заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну кооперацію.
2. Експертиза міжнародної заявки проводиться за умови одержання НОІВ до спливу 31 місяця від її дати пріоритету поданих заявником перекладу цієї заявки українською мовою та сплати збору за подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на 2 місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
З одержанням у встановлений строк зазначених документів та сплати збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про прийняття міжнародної заявки на експертизу.
…6. НОІВ публікує в Бюлетені визначені ним відомості про прийняту на експертизу міжнародну заявку. |
| Стаття 15. Пріоритет
1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.
2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.
Строки, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, пропущені заявником через непередбачені і незалежні від нього обставини, можуть бути продовжені на 2 місяці з дати закінчення зазначеного строку за умови сплати відповідного збору. Порядок продовження таких строків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
За необхідності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, може зажадати переклад попередньої заявки українською мовою. Переклад повинен надійти до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, протягом 2 місяців від дати одержання заявником запиту центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Якщо переклад не надійде у зазначений строк, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення. |
Стаття 15. Пріоритет
1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до НОІВ подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.Строки, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, пропущені заявником через непередбачені і незалежні від нього обставини, можуть бути продовжені на 2 місяці з дати закінчення зазначеного строку за умови сплати відповідного збору. Порядок продовження таких строків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.За необхідності НОІВ може зажадати переклад попередньої заявки українською мовою. Переклад повинен надійти до НОІВ протягом 2 місяців від дати одержання заявником запиту НОІВ. Якщо переклад не надійде у зазначений строк, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення. |
| Строк надходження перекладу попередньої заявки може бути продовжений до 6 місяців від дати одержання заявником запиту центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За продовження строку сплачується збір.
… |
Строк надходження перекладу попередньої заявки може бути продовжений до 6 місяців від дати одержання заявником запиту НОІВ. За продовження строку сплачується збір.… |
| 7. Пріоритет заявки, що виділена з попередньої на пропозицію Установи або за ініціативою заявника до прийняття рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову у його видачі (виділена заявка), встановлюється за датою подання до Установи попередньої заявки, з якої її виділено, або, якщо за попередньою заявкою заявлено пріоритет, — за датою цього пріоритету за умови, що суть винаходу за виділеною заявкою не виходить за межі змісту попередньої заявки на дату її подання. |
7. Пріоритет заявки, що виділена з попередньої на пропозицію НОІВ або за ініціативою заявника до прийняття рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або рішення про відмову у такій реєстрації (виділена заявка), встановлюється за датою подання до НОІВ попередньої заявки, з якої її виділено, або, якщо за попередньою заявкою заявлено пріоритет, — за датою цього пріоритету за умови, що суть винаходу (корисної моделі) за виділеною заявкою не виходить за межі змісту попередньої заявки на дату її подання. |
| Стаття 16. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), — кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
…
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику.
4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.
5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника.
Заявник може вносити до заявки зміни, пов’язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником.
Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту.
При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення та зміни враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації.
…
6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці.
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
… |
Стаття 16. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), — кваліфікаційної експертизи і проводиться НОІВ відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
…
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою. На підставі такого висновку НОІВ приймає рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або про відмову у державній реєстрації винаходу (корисної моделі). Рішення НОІВ разом з висновком експертизи надсилається заявнику.
4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення НОІВ особисто або через свого представника брати участь у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.
5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника.
Заявник може вносити до заявки зміни, пов’язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником.
Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані НОІВ не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі).
При публікації відомостей про заявку на державну реєстрацію винаходу зазначені виправлення та зміни враховуються, якщо вони надійшли до НОІВ за 6 місяців до дати публікації.
…
6. НОІВ може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці.
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо строк подання додаткових матеріалів пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання разом з додатковими матеріалами та сплачено збір за його подання.
… |
| 9. Під час проведення формальної експертизи:
…
визначається, чи належить об’єкт, що заявляється, до об’єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, та чи не відноситься він до об’єктів технології, зазначених у частині третій статті 6 цього Закону;
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;
документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
… |
9. Під час проведення формальної експертизи:
…визначається, чи належить винахід, що заявляється, до об’єктів, зазначених в абзаці першому частини другої статті 6 цього Закону, чи належить корисна модель, що заявляється, до об’єктів, зазначених в абзаці другому частини другої статті 6 цього Закону, та чи не відноситься винахід (корисна модель) до об’єктів, зазначених у частині третій статті 6 цього Закону;заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;сплачений збір за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.… |
| 10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 13 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки.
… |
10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 13 цього Закону та відповідності сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки.… |
| 13. У разі порушення вимог частини одинадцятої статті 12 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення.
14. За належності об’єкта, що заявляється, до об’єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, відповідності документів заявки формальним вимогам до них статті 12 цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, та відповідності документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно:
патенту на винахід — повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи;
деклараційного патенту на винахід (корисну модель) — рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, про видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель). |
13. У разі порушення вимог частини одинадцятої статті 12 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. Якщо протягом двох місяців після вчинення іноземною особою або особою без громадянства дій, передбачених пунктом 3 статті 5 цього Закону, не надійшло повідомлення про призначення представника та адреси для листування, заявка, стосовно якої було вчинено таку дію, вважається відкликаною. Цей строк продовжується, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.державної реєстрації винаходу – повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи;державної реєстрації корисної моделі – рішення НОІВ про державну реєстрацію корисної моделі. |
| 15. Якщо є підстави вважати, що заявлений об’єкт не належить до об’єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, або заявка не відповідає формальним вимогам статті 12 цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків.
16. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.
За клопотанням заявника Установа публікує відомості про заявку раніше зазначеного строку. За подання клопотання сплачується збір.
Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.
У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок заявник має право подати клопотання про їх виправлення.
Відомості про заявку на видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель) не публікуються.
… |
…16. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на державну реєстрацію винаходу, а якщо заявлено пріоритет, то від дати її пріоритету, та за умов, викладених у частині чотирнадцятій цієї статті для заявки на державну реєстрацію винаходу, НОІВ публікує в Бюлетені визначені ним відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у державній реєстрації винаходу.За клопотанням заявника НОІВ публікує відомості про заявку раніше зазначеного строку. За подання клопотання сплачується збір.
Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.
У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок заявник має право подати клопотання про їх виправлення.Відомості про заявку на державну реєстрацію корисної моделі не публікуються.… |
| Частина відсутня. |
17. Протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід будь-яка особа може подати до НОІВ мотивоване заперечення проти заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на три місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.Заперечення подається на таких підставах:заявлений об‘єкт не відповідає вимогам частин першої, другої або третьої статті 6 цього Закону;винахід не відповідає умовам патентоздатності, встановленим статтею 7 цього Закону.За подання заперечення сплачується збір.Вимоги до заперечення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Заперечення подається разом з його копією, яку НОІВ невідкладно надсилає заявнику. Заявник може повідомити НОІВ про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки зміни або відкликати її.Подане заперечення розглядається в межах мотивів, викладених у ньому, та з урахуванням відповіді заявника у разі її надання в установлений строк.Результати розгляду заперечення відображаються у обґрунтованому висновку експертизи за заявкою. Копія рішення НОІВ разом з обґрунтованим висновком надсилається подавцю заперечення. |
| Частина відсутня. |
18. Після публікації відомостей про заявку на винахід будь-яка особа може подати до НОІВ клопотання про проведення інформаційного пошуку на підставі формули винаходу з урахування опису та наявних креслень. Звіт про результати інформаційного пошуку направляється особі, що подала клопотання протягом двох місяців від дати його подання. За подання клопотання сплачується збір. Вимоги до клопотання та порядок здійснення інформаційного пошуку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
| 17. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 цього Закону.
Кваліфікаційна експертиза проводиться після одержання закладом експертизи відповідної заяви будь-якої особи та документа про сплату збору за її проведення.
Заявник може подати зазначені заяву та документ протягом трьох років від дати подання заявки. Інша особа може подати їх після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки. При цьому вона не бере участі у вирішенні питань щодо заявки. Їй надсилається лише затверджений Установою висновок експертизи за заявкою.
Строк подання зазначених заяви та документа продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом дванадцяти місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть зазначені заяву та документ у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. |
19. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 цього Закону.
Кваліфікаційна експертиза проводиться після одержання НОІВ відповідної заяви будь-якої особи та сплати збору за її проведення.
Заявник може подати зазначену заяву та сплатити збір за проведення кваліфікаційної експертизи протягом трьох років від дати подання заявки, а інша особа — після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки. При цьому інша особа не бере участі у вирішенні питань щодо заявки. Їй надсилається лише висновок експертизи за заявкою. |
| Положення відсутні
|
Строк подання зазначеної заяви та сплати збору продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.Якщо заявник не подасть зазначену заяву стосовно відповідної заявки на винахід та не сплатить збір за проведення кваліфікаційної експертизи в установлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.Цей строк продовжується, але не більше ніж на 6 місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.Якщо строк подання зазначеної заяви та сплати збору за проведення кваліфікаційної експертизи пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання разом із зазначеною заявою та сплачено збори за подання такого клопотання та проведення кваліфікаційної експертизи. |
| 20. Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків.Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. При цьому питання щодо дотримання вимоги єдиності винаходу вирішуються відповідно до частини п’ятнадцятої цієї статті. |
20. Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то НОІВ надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків.Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. При цьому питання щодо дотримання вимоги єдиності винаходу вирішуються відповідно до частини п’ятнадцятої цієї статті. |
| Частина відсутня
|
21. Заявник в процесі кваліфікаційної експертизи заявки на винахід має право внести зміни у формулу винаходу. Такі зміни не можуть виходити за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу, змінювати об’єкт винаходу, та збільшувати обсяг прав порівняно з формулою, яка була опублікована на дату подання клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи. Змінена формула вважається дійсною з дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу за умови встановлення відповідності заявленої винаходу умовам патентоздатності. |
| Стаття 17. Відкликання заявки
Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель або до дати сплати державного мита за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель. |
Стаття 17. Відкликання заявки
Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про державну реєстрацію секретного винаходу чи секретної корисної моделі або до дати сплати державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі). Така заявка вважається відкликаною з дати подання заяви про її відкликання. |
| Стаття відсутня |
Стаття 171. Поділ заявки1. Заявник має право до дати одержання ним рішення НОІВ за заявкою поділити її на дві і більше заявок (виділені заявки) за умови, що суть винаходу (корисної моделі) за виділеною заявкою не виходить за межі змісту поділеної заявки на дату її подання. Заявка може бути поділена за власною ініціативою заявника або у відповідь на пропозицію НОІВ.2. Поділ заявки здійснюється шляхом подання заяви про поділ заявки та подання виділеної заявки за умови сплати зборів за подання заяви про поділ та виділення заявки.3. Заявник має право визначити як дату подання виділеної заявки дату подання поділеної заявки та як дату пріоритету виділеної заявки дату пріоритету поділеної заявки.4. Експертиза виділеної заявки проводиться відповідно до статті 16 цього Закону з урахуванням того, що строк сплати збору за її подання, строк подання заяви про проведення кваліфікаційної експертизи та сплати збору за її проведення відліковується від дати одержання виділеної заявки НОІВ. Крім дотримання вимог статті 16 цього Закону перевіряється виконання умови, викладеної в частині першій цієї статті.5. Після закінчення 18 місяців від дати подання виділеної заявки на винахід, а якщо заявлено пріоритет, від дати її пріоритету, або невідкладно після завершення формальної експертизи заявки на винахід, залежно від того, яка з цих подій відбулася пізніше, НОІВ публікує у Бюлетені визначені ним відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у державній реєстрації винаходу.6. Інші вимоги щодо поділу заявки визначаються правилами, встановленими на основі цього Закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
| Стаття 18. Перетворення заявок
Заявник має право перетворити:
заявку на видачу патенту на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на винахід і навпаки в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову в його видачі;
заявку на видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на корисну модель і навпаки в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову в його видачі.
У цьому разі зберігається встановлена дата подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, — дата її пріоритету.
За подання заяви про перетворення заявки сплачується збір. |
Стаття 18. Перетворення заявокЗаявник має право перетворити заявку на державну реєстрацію винаходу на заявку на державну реєстрацію корисної моделі і навпаки до одержання ним рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або рішення про відмову у такій реєстрації. У цьому разі зберігається встановлена дата подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, — дата її пріоритету.За подання заяви про перетворення заявки сплачується збір. |
| Стаття 19. Конфіденційність заявки
З дати надходження заявки до Установи і до публікації відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Доступ третьої особи до матеріалів заявки забороняється, за винятком випадків, коли такий доступ здійснюється за дозволом заявника або за рішенням компетентного органу.
… |
Стаття 19. Конфіденційність заявки
З дати надходження заявки до НОІВ і до публікації відомостей про неї матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Доступ третьої особи до матеріалів заявки забороняється, за винятком випадків, коли такий доступ здійснюється за дозволом заявника або за рішенням компетентного органу.… |
| Стаття 21. Тимчасова правова охорона
1. Опубліковані згідно з частиною шістнадцятою статті 16 цього Закону відомості про заявку на патент на винахід надають заявнику тимчасову правову охорону в обсязі формули винаходу, з урахуванням якої вони опубліковані.
2. Заявник має право на одержання компенсації за завдані йому після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою з зазначенням номера заявки про те, що відомості про заявку на винахід, який нею використовується без дозволу заявника, опубліковані. Зазначена компенсація може бути одержана заявником тільки після одержання ним патенту.
3. Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на винахід чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.
… |
Стаття 21. Тимчасова правова охорона
1. Опубліковані згідно з частиною шістнадцятою статті 16 цього Закону відомості про заявку на державну реєстрацію винаходу надають заявнику тимчасову правову охорону в обсязі формули винаходу, з урахуванням якої вони опубліковані.
2. Заявник має право на одержання компенсації за завдані йому після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою з зазначенням номера заявки про те, що відомості про заявку на державну реєстрацію винаходу, який нею використовується без дозволу заявника, опубліковані. Зазначена компенсація може бути одержана заявником тільки після державної реєстрації такого винаходу.
3. Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати публікації в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію винаходу чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.
… |
| Стаття 22. Реєстрація патенту
1. На підставі рішення про видачу патенту здійснюється державна реєстрація патенту, для чого вносяться відповідні відомості до Реєстру. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються в установленому порядку.
2. Державна реєстрація патенту (деклараційного патенту) на винахід та деклараційного патенту на корисну модель здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікації про видачу патенту. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу патенту.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікації про видачу патенту до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація патенту не здійснюється, а заявка вважається відкликаною.
Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Положення відсутнє
Положення відсутнє
3. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про певний патент, за умови сплати збору за подання цього клопотання.
Ознайомлення з відомостями, внесеними до Реєстру, щодо патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід та деклараційного патенту на секретну корисну модель здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про державну таємницю» .
4. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника патенту та Установи.
До Реєстру за ініціативою власника патенту можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель сплачується збір. |
Стаття 22. Реєстрація 1. На підставі рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) НОІВ здійснює державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.2. Державна реєстрація винаходу (корисної моделі) здійснюється за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) і сплаченого збору за публікації про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі). Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) документ про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) і збір за публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) до НОІВ не надійшли, державна реєстрація винаходу (корисної моделі) не здійснюється, а заявка вважається відкликаною.
Строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) та строк сплати збору за публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) та сплати збору за публікації про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання разом з документом про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) та сплачено збір за подання зазначеного клопотання та збір за публікації про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).Якщо рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) прийнято за заявкою, проти якої було подано заперечення, перебіг строку надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) та збору за публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) зупиняється до спливу встановленого абзацом другим частини першої статті 24 цього Закону строку для оскарження такого рішення подавцем заперечення.3. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), за умови сплати збору за подання цього клопотання.Ознайомлення з відомостями, внесеними до Реєстру, щодо секретного винаходу (секретної корисної моделі) здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про державну таємницю» .4. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою володільця патенту та НОІВ.
До Реєстру за ініціативою володільця патенту можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо винаходу чи корисної моделі сплачується збір. |
| Стаття 23. Публікації про видачу патенту
1. Одночасно з державною реєстрацією патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені в установленому порядку відомості про видачу патенту (деклараційного патенту).
2. Не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про видачу патенту Установа публікує опис до патенту (деклараційного патенту), що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної моделі).
3. Після публікації відомостей про видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід або деклараційного патенту на корисну модель будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.
4. Відомості про видачу патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель не публікуються. |
Стаття 23. Публікація 1. Одночасно з державною реєстрацією винаходу (корисної моделі) НОІВ здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), визначених в установленому порядку.2. Не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) НОІВ публікує опис до патенту, що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної моделі). 3. Після публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір. 4. Відомості про державну реєстрацію секретного винаходу (секретної корисної моделі) не публікуються. |
| Стаття 24. Оскарження рішення за заявкою
1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону.
2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного патенту.
3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель.
4. Оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у частині першій цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення.
5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.
6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню.
8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.
9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.
Частина відсутня
|
Стаття 24. Оскарження рішення за заявкою
1. Заявник може оскаржити рішення НОІВ за заявкою до Апеляційної палати або в судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення НОІВ чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону.Частину другу виключено 3. Право заявника оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати ним державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі).4. Оскарження рішення НОІВ до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у частині першій цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та сплати збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.6. Заперечення проти рішення НОІВ за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та сплати збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та надсилається заявнику.У разі задоволення Апеляційною палатою заперечення повністю або частково з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до НОІВ для проведення повторної експертизи.Частину виключено 9. Заявник може оскаржити затверджене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення або його копії.10. Після затвердження рішення Апеляційної палати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та забезпечує публікацію в Бюлетені визначені ним відомості про це рішення. |
| Стаття 25. Видача патенту
1. Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк після його державної реєстрації.
Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.
Деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.
2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
3. До виданого патенту на вимогу його власника Установа вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в офіційному бюлетені.
4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику видається дублікат патенту у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За видачу дубліката патенту сплачується збір. |
Стаття 25. Видача патенту
1. Видача патенту здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації винаходу (корисної моделі).
Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.
Патент на корисну модель видається під відповідальність його володільця за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.
2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
3. До виданого патенту на вимогу його володільця НОІВ вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в Бюлетені.
4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його володільцю видається дублікат патенту у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За видачу дубліката патенту сплачується збір. |
| Стаття 26. Перетворення деклараційного патенту
Власник деклараційного патенту на винахід або його правонаступник з метою перетворення деклараційного патенту на винахід в патент на винахід може подати стосовно заявки, за якою видано деклараційний патент, заяву проведення кваліфікаційної експертизи заявки. Заява повинна надійти до закладу експертизи не пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний патент. За подання заяви сплачується збір.
Частину другу статті 26 виключено
При прийнятті за результатами кваліфікаційної експертизи рішення про видачу патенту на винахід дія деклараційного патенту на винахід припиняється від дати публікації відомостей про видачу патенту на винахід. Установа публікує відомості про припинення дії деклараційного патенту в офіційному бюлетені. Строк дії патенту на винахід, виданого замість деклараційного патенту на винахід, становить 20 років від дати подання заявки на деклараційний патент на винахід.
Якщо кваліфікаційна експертиза, що проводиться з метою перетворення деклараційного патенту на винахід на патент на винахід, не завершиться до кінця строку дії деклараційного патенту і будь-яка особа після цієї дати почне використовувати винахід чи здійснить значні і серйозні приготування до його використання, у разі видачі патенту на винахід за заявкою, за якою раніше було видано деклараційний патент, вона може і далі використовувати винахід в обсязі здійснених приготувань без виплати компенсації власникові патенту на винахід.
Якщо в результаті проведення кваліфікаційної експертизи заявки прийнято рішення про відмову у видачі патенту на винахід, деклараційний патент на винахід вважається таким, що не набрав чинності від дати публікації відомостей про його видачу, про що Установа публікує відомості в офіційному бюлетені. |
Статтю виключено |
| Стаття 27. Розсекречування секретного винаходу (корисної моделі)
1. Власник патенту на секретний винахід (корисну модель) має право внести відповідному Державному експертові пропозицію про розсекречування винаходу (корисної моделі) чи зміну встановленого ступеня секретності. Державний експерт у цьому випадку повинен розглянути пропозицію і дати письмову відповідь протягом місяця від дати одержання пропозиції.
2. Зміна ступеня секретності винаходу (корисної моделі) чи його розсекречування здійснюється за рішенням відповідного Державного експерта на пропозицію власника патенту у зв’язку із закінченням строку дії рішення про віднесення інформації про винахід (корисну модель) до державної таємниці або на підставі рішення суду.
3. Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель протягом одного року від дати одержання ним рішення Державного експерта про розсекречування винаходу (корисної моделі) має право подати до Установи клопотання про видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід на строк, що залишився до закінчення дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель. У цьому випадку Установа вносить відповідні зміни до Реєстру, здійснює публікацію про видачу і видає патент (деклараційний патент) згідно із статтями 22, 23 і 25 цього Закону, за умови сплати відповідних зборів та державного мита. |
Стаття 27. Розсекречування секретного винаходу (корисної моделі)
1. Володілець патенту на секретний винахід (корисну модель) має право внести відповідному Державному експертові пропозицію про розсекречування винаходу (корисної моделі) чи зміну встановленого ступеня секретності. Державний експерт у цьому випадку повинен розглянути пропозицію і дати письмову відповідь протягом місяця від дати одержання пропозиції.
2. Зміна ступеня секретності винаходу (корисної моделі) чи його розсекречування здійснюється за рішенням відповідного Державного експерта на пропозицію володільця патенту у зв’язку із закінченням строку дії рішення про віднесення інформації про винахід до державної таємниці або на підставі рішення суду.
3. Володілець патенту на секретний винахід (корисну модель) протягом одного року від дати одержання ним рішення Державного експерта про розсекречування винаходу (корисної моделі) має право подати до НОІВ клопотання про видачу патенту на винахід (корисну модель) на строк, що залишився до закінчення дії патенту на секретний винахід (секретну корисну модель). У цьому випадку НОІВ вносить відповідні зміни до Реєстру, здійснює публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) і видає патент згідно із статтями 22, 23 і 25 цього Закону, за умови сплати відповідних зборів та державного мита. |
| Стаття відсутня
|
Стаття 271. Додаткова охорона прав на винаходи
1. Володілець патенту на винахід, об’єктом якого є активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, процес отримання лікарського засобу або застосування лікарського засобу, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин, введення в обіг якого в Україні дозволяється відповідним компетентним органом згідно з чинним законодавством України, має право на подовження строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на такий винахід (додаткова охорона), яке засвідчується сертифікатом додаткової охорони.
Сертифікат додаткової охорони видається за клопотанням володільця патенту. За подання клопотання сплачується збір.
Права на додаткову охорону обмежені продуктом (активним фармацевтичним інгредієнтом або сукупністю активних фармацевтичних інгредієнтів лікарського засобу), введення в обіг якого в Україні дозволено відповідним компетентним органом згідно з чинним законодавством України, та його застосуванням відповідно, як лікарського засобу, засобу захисту тварин, засобу захисту рослин, у межах прав, що надавалися відповідним патентом на момент подання клопотання про видачу сертифікату додаткової охорони, та є чинними за умови чинності такого дозволу.
2. Строк додаткової охорони дорівнює періоду між датою подання заявки до НОІВ та датою одержання володільцем патенту першого дозволу компетентного органу, зменшеному на 5 років.
Строк додаткової охорони не може бути більшим ніж 5 років.
Для винаходу, об’єктом якого є активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, та стосовно якого були здійснені дослідження у сфері застосування для дітей, результати яких відображені в інформації про лікарський засіб, на який видано дозвіл відповідного компетентного органу, зазначені в абзацах першому та другому цієї частини строки додаткової охорони збільшуються на шість місяців.
3. Клопотання має надійти до НОІВ протягом 6 місяців від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу або від дати видачі першого дозволу відповідного компетентного органу, залежно від того, яка з цих дат є пізнішою. До клопотання мають бути додані документи, що підтверджують право володільця патенту на додаткову охорону.
Клопотання розглядається НОІВ в порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
4. У разі, якщо подані документи підтверджують право володільця патенту на додаткову охорону, НОІВ здійснює державну реєстрацію додаткової охорони шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей. Одночасно з державною реєстрацією додаткової охорони НОІВ здійснює публікацію в Бюлетені визначених ним відомостей про таку реєстрацію. Видача сертифікату додаткової охорони здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації додаткової охорони.
5. Права та обов’язки володільця сертифікату додаткової охорони є такими самими, що і права володільця відповідного патенту з урахуванням обмежень, встановлених частиною першою цієї статті.
6. За підтримання чинності сертифікату додаткової охорони сплачується збір за кожен повний чи неповний рік його дії. Порядок сплати зборів за підтримання чинності сертифікату додаткової охорони є таким самим, як визначено в частині другій статті 32 цього Закону.
7. Порядок припинення дії сертифікату додаткової охорони та визнання його недійсним, захисту прав володільця сертифікату додаткової охорони є такими самими, як і щодо відповідного патенту. |
| Розділ V
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ 3 ПАТЕНТУ
|
Розділ V
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ ПРАВ НА винаходи (корисні моделі) |
| Стаття 28. Права, що випливають з патенту
1. Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.
Права, що випливають з патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи з деклараційного патенту на секретну корисну модель, діють від дати внесення інформації про нього до відповідного Реєстру.
2. Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Використання секретного винаходу (корисної моделі) власником патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України «Про державну таємницю» та за погодженням із Державним експертом.
Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі), патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) та передавати право власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших власників патенту.
Використанням винаходу (корисної моделі) визнається:
виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Абзац сьомий частини другої статті 28 виключено.
Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Положення відсутнє
Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:
продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;
існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.
В такому разі обов’язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.
Положення відсутнє
Положення відсутнє
Положення відсутнє
Положення відсутнє
Положення відсутнє
Положення відсутнє
3. Виключні права власника патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель обмежуються Законом України «Про державну таємницю» і відповідними рішеннями Державного експерта.
Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель має право на одержання від державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів, передбачених цим Законом.
…
4. Власник патенту може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу.5. Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.
6. Власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) — тільки за погодженням із Державним експертом.
7. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.
8. Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне інформування інших осіб про передачу права власності на винахід (корисну модель) або видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). Таке інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.
…
9. Власник патенту, крім патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель, має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.
Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з власником патенту чи деклараційного патенту договір про платежі. Спори, що виникають під час виконання цього договору, вирішуються у судовому порядку. |
Стаття 28. Права, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі)
1. Права, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), діють від дати, наступної за датою його (її) державної реєстрації.
Права, що випливають з державної реєстрації секретного винаходу (секретної корисної моделі), діють від дати внесення інформації про нього (неї) до відповідного Реєстру.
2. Володілець патенту має право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших володільців патенту.
Використання секретного винаходу (корисної моделі) володільцем патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України «Про державну таємницю» та за погодженням із Державним експертом.
Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі), володільцями патенту на який є кілька осіб, визначаються договором між ними. У разі відсутності такого договору кожний володілець патенту може використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) та передавати права на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших володільців патенту.
Використанням винаходу визнається:
виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди володільця патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Абзац сьомий частини другої статті 28 виключено.
Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Процес, що охороняється патентом на винахід, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Використанням корисної моделі визнається виготовлення пристрою із застосуванням запатентованої корисної моделі, застосування такого пристрою, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого пристрою в зазначених цілях. Пристрій визнається виготовленим із застосуванням запатентованої корисної моделі, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули корисної моделі.
Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:
продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;
існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і володілець патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.
В такому разі обов’язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права володільця патенту.
Право володільця патенту на винахід, об’єктом якого є біологічний матеріал, поширюється на будь-який інший біологічний матеріал із такими самими характеристиками, одержаний від нього шляхом відтворення чи розмноження в подібній або іншій формі.
Право володільця патенту на винахід, об’єктом якого є процес одержання біологічного матеріалу, поширюється на біологічний матеріал, безпосередньо одержаний із застосуванням цього процесу, та на будь-який біологічний матеріал із такими самими характеристиками, одержаний від нього шляхом відтворення чи розмноження в подібній або іншій формі.
Право володільця патенту на винахід, об’єктом якого є продукт із генетичною інформацією, поширюється на будь-який матеріал, за винятком зазначеного в абзаці дванадцятому частини третьої статті 6 цього Закону, який містить цей продукт та в якому генетична інформація виконує свою функцію.
Права, що викладені в абзацах другому та третьому цієї частини, не поширюються на біологічний матеріал, отриманий внаслідок культивування або розмноження розміщеного на ринку володільцем патенту біологічного матеріалу, якщо таке розмноження або культивування обов’язково є результатом застосування біологічного матеріалу, для якого він був реалізований на ринку, за умови, що отриманий матеріал у подальшому не використовується для іншого культивування або розмноження.
Продаж або інша форма комерціалізації рослинного культиваційного матеріалу для сільськогосподарського використання у власному фермерському господарстві означає надання фермерському господарству дозволу володільця патенту використовувати продукт врожаю для культивування або розмноження у такому господарстві.
Продаж або інша форма комерціалізації стада плідників або іншого тваринного репродуктивного матеріалу для сільськогосподарських цілей, у тому числі для надання тварин або іншого тваринного репродуктивного матеріалу для цілей здійснення його сільськогосподарської діяльності, означає надання фермерському господарству дозволу володільця патенту використовувати захищену домашню худобу для цілей здійснення його сільськогосподарської діяльності, за виключенням продажу у рамках або для цілей комерційної репродуктивної діяльності.
3. Виключні майнові права інтелектуальної власності володільця патенту на секретний винахід (секретну корисну модель) обмежуються Законом України «Про державну таємницю» і відповідними рішеннями Державного експерта.
Володілець патенту на секретний винахід (секретну корисну модель) має право на одержання від державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів, передбачених цим Законом.
…
4. Володілець патенту може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі).5. Патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), в тому числі забороняти таке використання, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі).
6. Володілець патенту може передавати на підставі договору виключні майнові права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) — тільки за погодженням із Державним експертом.
7. Володілець патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.
8. Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне інформування інших осіб про передачу права власності на винахід (корисну модель) або видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). Таке інформування здійснюється шляхом публікації в Бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, з одночасним внесенням їх до Реєстру.
…
9. Володілець патенту, крім патенту на секретний винахід (секретну корисну модель), має право подати до НОІВ для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу або корисної моделі. У цьому разі річний збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.
Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з володільцем патенту договір. Спори, що виникають під час виконання цього договору, вирішуються у судовому порядку. |
| Стаття 29. Обов’язки, що випливають з патенту
Власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.
|
Стаття 29. Обов’язки, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі)
Володілець патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) і добросовісно користуватися правами, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі). |
| Стаття 30. Примусове відчуження прав на винахід (корисну модель)
1. Якщо винахід (корисна модель), крім секретного винаходу (корисної моделі), не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу (корисної моделі) було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови власника прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі).
Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання винаходу (корисної моделі) зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання винаходу (корисної моделі) з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту. При цьому право власника патенту надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі) не обмежується.
2. Власник патенту зобов’язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) власнику пізніше виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав власника раніше виданого патенту. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання винаходу (корисної моделі) власником пізніше виданого патенту. При цьому власник раніше виданого патенту має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання винаходу (корисної моделі), що охороняється пізніше виданим патентом.
Положення відсутнє
Положення відсутнє
Положення відсутнє
3. З метою забезпечення здоров’я населення, оборони держави, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без згоди власника патенту (деклараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у видачі ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). При цьому:
…
3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника патенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі);
…
6) про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) власнику патенту надсилається повідомлення одразу, як це стане практично можливим;
…
8) власнику патенту сплачується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі).
Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок виплати винагороди власнику патенту можуть бути оскаржені в судовому порядку.
4. Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель може видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі) тільки особі, що має дозвіл доступу до цього винаходу (корисної моделі) від Державного експерта.
Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого патенту згоди щодо видачі ліцензії, Кабінет Міністрів України має право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної моделі) відповідно до частини третьої цієї статті.
… |
Стаття 30. Обмеження майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель)
1. Якщо винахід (корисна модель), крім секретного винаходу (корисної моделі), не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати, наступної за датою державної реєстрації винаходу (корисної моделі), або від дати, коли використання винаходу (корисної моделі) було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови володільця прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі).
Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання винаходу (корисної моделі) зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання винаходу (корисної моделі) з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю патенту. При цьому право володільця патенту надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі) не обмежується.2. Володілець патенту зобов’язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) володільцю пізніше виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав володільця раніше виданого патенту. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання винаходу (корисної моделі) володільцем пізніше виданого патенту. При цьому володілець раніше виданого патенту має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання винаходу (корисної моделі), що охороняється пізніше виданим патентом.
Володілець патенту на винахід, що стосується сорту рослин (породи тварин), зобов’язаний видати дозвіл (ліцензію) на використання цього винаходу у необхідному обсязі власнику прав на сорт рослин (породу тварин), якщо використання цього сорту рослин (породи тварин) без такого дозволу було б порушенням прав на винахід. Володілець патенту на винахід, який видав зазначений дозвіл, має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання зазначеного сорту рослин (породи тварин).
Власник прав на сорт рослин (породу тварин) зобов’язаний видати дозвіл (ліцензію) на використання в необхідному обсязі цього сорту (породи) володільцю патенту на винахід, який стосується цього сорту (породи) і становить значний технічний прогрес з істотними економічними перевагами порівняно із сортом рослин (породою тварин) і його використання без такого дозволу було б порушенням права на сорт рослин (породу тварин). Власник прав на сорт рослин (породу тварин), який видав зазначений дозвіл, має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання зазначеного винаходу.
У разі порушення вимог абзаців другого — третього цієї частини володілець прав на винахід чи власник прав на сорт рослин (породу тварин) може подати позов до суду з вимогою видати йому ліцензію та визначити умови сплати відповідного ліцензійного платежу.
3. З метою забезпечення здоров’я населення, оборони держави, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без згоди володільця патенту. При цьому:
…
3) дозвіл на таке використання не позбавляє володільця патенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі) іншим особам;
…
6) про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) володільцю патенту надсилається повідомлення одразу, як це стане практично можливим;
…
8) володільцю патенту сплачується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі).
Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок виплати винагороди володільцю патенту можуть бути оскаржені в судовому порядку.
4. Володілець патенту на секретний винахід (секретну корисну модель) може видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі) тільки особі, що має дозвіл доступу до цього винаходу (корисної моделі) від Державного експерта.
Якщо зазначена особа не може досягти із володільцем такого патенту згоди щодо видачі ліцензії, Кабінет Міністрів України має право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної моделі) відповідно до частини третьої цієї статті.
… |
| Стаття 31. Дії, які не визнаються порушенням прав
1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).
Право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно було на дату подання заявки.
Право попереднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.
2. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу (корисної моделі):
…
за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації.
…
3. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою особою, яка придбала його без порушення прав власника.
Продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), вважається придбаним без порушення прав власника патенту, якщо цей продукт був виготовлений і (або) після виготовлення введений в обіг власником патенту чи іншою особою за його спеціальним дозволом (ліцензією).
4. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплатити власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється відповідно до законів або за згодою сторін. Спори щодо цих розрахунків та порядку їх виплати вирішуються у судовому порядку.
Частина відсутня
|
Стаття 31. Дії, які не визнаються порушенням прав
1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі) як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
Право попереднього користувача обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу (корисної моделі) вирішення, яким воно було на дату подання заявки.
Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.
2. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу (корисної моделі):
…
за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням володільця патенту одразу, як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації.
…
3. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою особою, яка придбала його без порушення прав володільця.
Продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), вважається придбаним без порушення прав володільця патенту, якщо цей продукт був виготовлений і (або) після виготовлення введений в обіг володільцем патенту чи іншою особою за його спеціальним дозволом (ліцензією).
4. Не визнається порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), використання з комерційною метою винаходу (корисної моделі) будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в обіг з порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі). Проте після одержання відповідного повідомлення володільця прав зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплатити володільцю прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється відповідно до законів або за згодою сторін. Спори щодо цих розрахунків та порядку їх виплати вирішуються у судовому порядку.
5. Не визнається порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), використання винаходу (корисної моделі) у дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу, засобу захисту тварин, засобу захисту рослин. |
| Розділ VI
ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ |
Розділ VI
ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ВИЗНАННЯ ПРАВ НЕДІЙСНИМИ |
| Стаття 32. Припинення дії патенту
1. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.
Не допускається повна або часткова відмова від патенту без попередження особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, зареєстрованим в Установі, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом.
2. Дія патенту припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності.
Річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за кожний рік його дії починаючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Установи не пізніше 4 місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти або бути відправленим до Установи до кінця поточного року дії патенту за умови сплати збору протягом його останніх 4 місяців.
Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.
Річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. При сплаті збору дія патенту відновлюється.
Якщо збір не сплачено протягом цих 12 місяців, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені інформацію про припинення дії патенту.
Збір за підтримку чинності патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель не сплачується.
Положення відсутнє |
Стаття 32. Припинення державної реєстрації винаходу (корисної моделі)
1. Володілець патенту в будь-який час може відмовитися від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), повністю або частково в межах опублікованої формули на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені. Форма заяви та порядок її розгляду визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заяви сплачується збір.
Не допускається повна або часткова відмова від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), без попередження особи, якій надано право на використання винаходу (корисної моделі) за ліцензійним договором, зареєстрованим в Установі, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі).
2. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання їх чинності.
Річний збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) сплачується за кожний рік чинності прав починаючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до НОІВ не пізніше 4 місяців від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі). Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти або бути відправленим до НОІВ до кінця поточного року чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) за умови сплати збору протягом його останніх 4 місяців.
Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.
Річний збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) може бути сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. При сплаті збору чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) відновлюється.
Якщо збір не сплачено протягом цих 12 місяців, НОІВ публікує у Бюлетені інформацію про припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель).
Збір за підтримку чинності майнових прав інтелектуальної власності на секретний винахід (секретну корисну модель) не сплачується.
Якщо строк сплати збору за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) пропущений з поважних причин, права заявника щодо патенту відновлюються, якщо протягом 12 місяців від їх спливу буде подано відповідне клопотання разом з сплатою зборів за подання такого клопотання та за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель). Інформацію щодо відновлення прав заявника щодо патенту НОІВ публікує в Бюлетені. |
| Стаття 33. Визнання патенту недійсним
1. Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;
…
г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
2. З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір.
3. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
4. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.
|
Стаття 33. Визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними у судовому порядку
1. Права на винахід (корисну модель) можуть бути визнані у судовому порядку недійсними повністю або частково у разі:
а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;
…
г) державної реєстрації винаходу (корисної моделі) внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
Частину другу виключено.
3. При визнанні прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю або частково судом НОІВ повідомляє про це у Бюлетені.
4. Права на винахід (корисну модель), визнані недійсними повністю або частково судом, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі). |
| Стаття відсутня |
Стаття 331. Визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними Апеляційною палатою
1. Будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю або частково, з підстав невідповідності винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, визначеним цим Законом. За дорученням заявника заяву може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).
2. Заява про визнання прав на винахід недійсними може бути подана до Апеляційної палати протягом дев’яти місяців з дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу. За подання заяви сплачується збір. Заява вважається поданою у разі надходження збору на рахунок НОІВ.
3. Заява про визнання прав на корисну модель недійсними може бути подана до Апеляційної палати протягом усього строку чинності майнових прав на корисну модель та після припинення їх чинності. За подання заяви сплачується збір. Заява вважається поданою у разі надходження збору на рахунок НОІВ.
4. Сторонами розгляду справи про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними в Апеляційній палаті є особа, яка подала заяву про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними та володілець патенту.
5. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед Апеляційною палатою їх переконливості.
6. Апеляційна палата не перевіряє достовірність наданих доказів, а відповідальність за достовірність наведеної інформації несе особа, яка її подала. У разі виникнення у колегії Апеляційної палати обґрунтованих сумнівів щодо достовірності інформації наведеної у наданих документах, колегія має право запитати підтвердження зазначеної інформації.
7. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8. Вимоги до заяви про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними, умови та порядок її розгляду визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
9. Заява про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати протягом чотирьох місяців від дати одержання Апеляційною палатою заяви за умови наявності сплаченого збору за її подання. Цей строк може бути продовжено на два місяці за заявою сторони розгляду заяви та за умови сплати збору. Строк розгляду заяви може бути зупинено з підстав, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, але не більше ніж на два місяці.
10. За результатами розгляду заяви Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та надсилається сторонам.
11. Сторони можуть оскаржити затверджене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати його одержання.
12. Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати затвердження наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та підлягають оприлюдненню в повному обсязі на його офіційному веб-сайті.
При визнанні прав на винахід (корисну модель) недійсними НОІВ повідомляє про це у Бюлетені.
13. Права на винахід (корисну модель), визнані недійсними Апеляційною палатою, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати, наступної за датою державної реєстрації винаходу (корисної моделі). |
| Стаття відсутня |
Стаття 332. Висновок про відповідність корисної моделі умовам патентоздатності
1. Будь-яка особа може подати до НОІВ мотивоване клопотання про проведення експертизи корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір.
2. Клопотання розглядається НОІВ в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
3. Про отримання клопотання НОІВ повідомляє володільця патенту на корисну модель після надходження до НОІВ суми сплаченого збору за подання клопотання.
4. Підготовлений НОІВ висновок щодо відповідності корисної моделі умовам патентоздатності надсилається особі, яка подала клопотання, та володільцеві патенту.
5. Висновок НОІВ щодо відповідності умовам патентоздатності може бути залучено особою, яка подавала клопотання, при зверненні до суду або до Апеляційної палати з метою визнання недійсними прав на корисну модель. |
| Стаття 34. Порушення прав власника патенту
1. Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію. |
Стаття 34. Порушення прав володільця патенту
1. Будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
2. На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати володільцю патенту заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав володільця патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію. |
| Стаття 35. Способи захисту прав
…
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв’язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про:
…
встановлення власника патенту;
порушення прав власника патенту;
…
право попереднього користування;
… |
Стаття 35. Способи захисту прав
…
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв’язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про:
…
встановлення володільця патенту;
порушення прав володільця патенту;
…
право попереднього користувача;
… |
| Розділ VIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ |
Розділ VIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ |
| Стаття 36. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу патентів на винаходи (корисні моделі) визначаються законодавством.
…
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу патентів, зараховуються до Державного бюджету України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності.
|
Стаття 36. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за реєстрацію винаходів (корисних моделей) визначаються законодавством.
…
Кошти, одержані від сплати державного мита за реєстрацію винаходів (корисних моделей), зараховуються до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки НОІВ.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. |
| Стаття 37. Патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах
…
2. Якщо патентування винаходу (корисної моделі) провадиться за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Установи.
|
Стаття 37. Патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах
…
2. Якщо патентування винаходу провадиться за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Міжнародного бюро ВОІВ з дотриманням умови, зазначеної у частині першій цієї статті, чи до НОІВ. |
| Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» |
| Стаття 1. Визначення
У цьому Законі нижченаведене вживається у такому значенні:
Установа — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
промисловий зразок — результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання;
автор — людина, творчою працею якої створено промисловий зразок;
патент — патент України на промисловий зразок;
запатентований промисловий зразок — промисловий зразок, на який видано патент;
особа — фізична або юридична особа;
заявка — сукупність документів, необхідних для видачі патенту;
заявник — особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
пріоритет заявки (пріоритет) — першість у поданні заявки;
дата пріоритету — дата подання заявки до Установи чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет;
роботодавець — особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);
Реєстр — Державний реєстр патентів України на промислові зразки;
Апеляційна палата — колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;
заклад експертизи — уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок;
державна система правової охорони інтелектуальної власності — Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи.
Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на промислові зразки
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на промислові зразки, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їхекспертизи, приймає рішення щодо них;
видає патенти на промислові зразки, забезпечує їх державну реєстрацію;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про промислові зразки;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на промислові зразки в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
здійснює інші повноваження відповідно до законів.
2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України. |
Стаття 1. Визначення термінів та скорочення
У цьому Законі наведені нижче терміни та скорочення вживаються у такому значенні:
Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом;
автор – людина, творчою працею якої створено промисловий зразок;
Апеляційна палата – колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами;
Бюлетень – офіційний електронний бюлетень НОІВ;
виріб – будь-який предмет промислового виробництва або ручної роботи, включаючи, зокрема, частини, призначені для збирання у складений виріб, упаковку, зовнішнє оформлення, графічні символи та типографські шрифти (елементи), за винятком комп’ютерних програм;
власник промислового зразка – власник прав інтелектуальної власності на зареєстрований промисловий зразок та /або незареєстрований промисловий зразок;
ВОІВ – Всесвітня організація інтелектуальної власності;
дата пріоритету – дата подання заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави – учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;
державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
зареєстрований промисловий зразок – промисловий зразок, відомості про який занесено до Реєстру і на який видано свідоцтво;
заявка – сукупність документів, необхідних для державної реєстрації промислового зразка;
заявник – особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
міжнародна реєстрація – міжнародна реєстрація промислового зразка, здійснена відповідно до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків;
МКПЗ – Міжнародна класифікація промислових зразків;
особа – фізична або юридична особа;
права на промисловий зразок – права інтелектуальної власності на промисловий зразок;
пріоритет заявки (пріоритет) – першість у поданні заявки;
промисловий зразок – результат інтелектуальної, творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання;
Реєстр – Державний реєстр України промислових зразків, що ведеться в електронній формі;
роботодавець – особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);
свідоцтво – свідоцтво про державну реєстрацію промислового зразка;
складений виріб – виріб, що складається з кількох елементів, які можуть бути замінені, і, таким чином, що робить можливим розбирання та наступне збирання виробу;
ступінь свободи автора – обмеження можливостей автора із розробки рішення зовнішнього вигляду виробу даного призначення, пов’язані, зокрема, з функціональними особливостями виробу.
Стаття 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на промислові зразки;
визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на промислові зразки;
взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;
визнання недійсними прав на промислові зразки;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на промислові зразки в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законами. |
| Положення відсутнє |
Стаття 21. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на промислові зразки
1. Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
2. До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
здійснення державної реєстрації промислових зразків та видача свідоцтв;
опублікування офіційних відомостей про промислові зразки, ведення Реєстру;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про промислові зразки, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, прийняття рішення щодо них, надання виписок;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на промислові зразки в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на промислові зразки, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та державної реєстрації промислових зразків;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на промислові зразки.
3. НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
4. НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
5. На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону Установа, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача нею документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
6. Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів. |
| Стаття 3. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про промислові зразки, то застосовуються правила міжнародного договору. |
Стаття 3. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про промислові зразки, то застосовуються правила міжнародного договору. |
| Стаття 4. Права та обов’язки іноземців та осіб без громадянства
1. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов’язки, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Іноземці та особи без громадянства у відносинах з Установою реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. |
Стаття 4. Права та обов’язки іноземних та інших осіб
1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права та обов’язки, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, що мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, у відносинах з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності та НОІВ реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
| Стаття 5. Умови надання правової охорони
1. Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.
2. Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. |
Стаття 5. Умови надання правової охорони
1. Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності.
2. Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольорами, формою, текстурою та/або матеріалом виробу та/або його оздоблення. |
| 3. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону:
об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;
друкована продукція як така;
об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо. |
3. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону:
об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;
результат інтелектуальної, творчої діяльності у галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, який є частиною складеного виробу і є невидимим під час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кінцевим користувачем, при цьому матеріально-технічне забезпечення, обслуговування або ремонтні роботи звичайним використанням не вважаються;
ознаки зовнішнього вигляд виробу, що зумовлені виключно його технічними функціями;
ознаки зовнішнього вигляд виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені для того, щоб один виріб був механічно з’єднаний з іншим виробом або розташований всередині, навколо чи навпроти іншого виробу таким чином, щоб кожен виріб міг виконувати свою функцію; зазначене положення не стосується зовнішнього вигляду виробів, призначених для множинного складання або з’єднання взаємозамінних виробів всередині модульної конструкції. |
| 4. Пункт 4 статті 5 виключено |
4. Промисловий зразок може одержати правову охорону:
як зареєстрований промисловий зразок, якщо його внесено до Реєстру у порядку, передбаченому цим Законом;
як незареєстрований промисловий зразок, якщо його доведено до загального відома у порядку, передбаченому цим Законом. |
| 5. Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. |
5. Набуття прав на зареєстрований промисловий зразок засвідчується свідоцтвом, з наведеним у ньому внесеного до Реєстру зображенням промислового зразка.
Набуття прав на промисловий зразок, що має міжнародну реєстрацію, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Строк чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок становить 5 років від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника промислового зразка на один або більше п’ятирічних періодів за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 24 цього Закону. Сукупний строк чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок не може перевищувати двадцять п’ять років від дати подання заявки. Порядок продовження строку чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Чинність майнових прав на зареєстрований промисловий зразок припиняється достроково за умов, викладених у статті 24 цього Закону. |
| Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника патенту, але не більш як на п’ять років.
Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 24 цього Закону. |
6. Строк правової охорони незареєстрованого промислового зразка становить 3 роки від дати його доведення до загального відома на території України. |
| 6. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу.
Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису. |
7. Обсяг правової охорони, що надається на зареєстрований промисловий зразок, визначається зображенням промислового зразка, внесеному до Реєстру.
Обсяг правової охорони промислового зразка включає будь-який інший промисловий зразок, що не справляє на інформованого користувача відмінного загального враження.
При визначенні обсягу правової охорони береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка. |
| Стаття 6. Умови патентоспроможності промислового зразка
1. Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим. |
Стаття 6. Критерії охороноздатності промислового зразка
1. Промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо він є новим і має індивідуальний характер. |
| Положення відсутні |
Промисловий зразок, який застосовано або втілено у виробі, що становить складову частину складеного виробу, визнається таким, що є новим та має індивідуальний характер, якщо:
складова частина, включена до складеного виробу, залишається видимою під час звичайного використання складеного виробу, та
видимі ознаки складової частини складеного виробу задовольняють вимогам щодо новизни та індивідуального характеру. |
| 2. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень. |
2. Промисловий зразок визнається новим, якщо жодний ідентичний промисловий зразок не доведено до загального відома:
щодо зареєстрованого промислового зразка – до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;
щодо незареєстрованого промислового зразка – до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.
Промислові зразки вважаються ідентичними, якщо їхні суттєві ознаки відрізняються лише незначними деталями.
У процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних НОІВ заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними НОІВ прийняті рішення про відмову у державній реєстрації промислового зразка і вичерпані можливості оскарження таких рішень. |
| 3. На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов’язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.
|
3. Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, який було доведено до загального відома:
щодо зареєстрованого промислового зразка – до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;
щодо незареєстрованого промислового зразка – до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, був вперше доведено до загального відома.
При оцінці індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
4. Зареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо його було опубліковано у результаті державної реєстрації або з інших підстав, або його було експоновано на виставці, використано у торгівлі або іншим чином оприлюднено, за винятком випадків, коли ці події не могли стати відомими під час звичайного здійснення господарської діяльності у колах, які спеціалізуються у відповідній галузі і здійснюють свою діяльність у межах України, до дати подання заявки до НОІВ, або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету.
Незареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо він був опублікований, експонований на виставці, використаний у торгівлі або в інший спосіб оприлюднений таким чином, що під час звичайного здійснення господарської діяльності ці заходи з об’єктивних причин могли б стати відомими у колах, які спеціалізуються у відповідній галузі і здійснюють свою діяльність на території України.
При цьому, промисловий зразок не вважається доведеним до загального відома, якщо він був розкритий третій особі за явної чи неявної умови збереження конфіденційності.
5. На визнання промислового зразка охороноздатним не впливає розкриття інформації про нього автором, його правонаступником або особою, яка одержала від автора або його правонаступника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом дванадцяти місяців до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов’язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.
Положення цього пункту застосовується також у разі, якщо промисловий зразок було доведено до загального відома внаслідок зловживань стосовно автора або його правонаступника. |
| 4. Пункт 4 статті 6 виключено. |
|
| Розділ III
ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ
Стаття 7. Право автора
1. Право на одержання патенту має автор або його спадкоємець, якщо інше не передбачено цим Законом.
2. Автори, які створили промисловий зразок спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.
… |
Розділ ІІІ
ПРАВО НА РЕЄСТРАЦІЮ ПРОМИСЛОВОГО ЗРАЗКА
Стаття 7. Право автора
1. Право на реєстрацію промислового зразка має автор або його спадкоємець, якщо інше не передбачено цим Законом.
2. Право на реєстрацію промислового зразка, який створено спільною працею декількох авторів, належить авторам спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.
… |
| Стаття 8. Право роботодавця
1. Право на одержання патенту має роботодавець, якщо промисловий зразок створено у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду автору відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.
Спори щодо умов одержання винагороди та її розміру розв’язуються у судовому порядку.
2. Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно.
Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до Установи, то право на одержання патенту переходить до автора. |
Стаття 8. Право роботодавця
1. Право на реєстрацію промислового зразка має роботодавець автора, якщо промисловий зразок створено у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти з автором письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.
Спори щодо умов одержання винагороди та її розміру розв’язуються у судовому порядку.
2. Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно.
Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до НОІВ, то право на реєстрацію промислового зразка переходить до автора. |
| Стаття 9. Право правонаступника
Право на одержання патенту має відповідно правонаступник автора або роботодавця.
Стаття 10. Право першого заявника
Право на одержання патенту на промисловий зразок, створений роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийняте рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого вичерпані. |
Стаття 9. Право правонаступника
Право на реєстрацію промислового зразка має відповідно правонаступник автора або роботодавця.
Стаття 10. Право першого заявника
Право на реєстрацію промислового зразка, створеного роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею НОІВ не прийняте рішення про відмову у державній реєстрації промислового зразка, можливості оскарження якого вичерпані. |
| Розділ IV
ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ
Стаття 11. Заявка
1. Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до Установи заявку.
Положення відсутні
… |
Розділ IV
ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО ЗРАЗКА ЗРАЗОК
Стаття 11. Заявка
1. Особа, яка бажає зареєструвати промисловий зразок і має на це право, подає до НОІВ заявку.
Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.
За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Заявки в електронній формі подаються за умови ідентифікації заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника) з використанням електронного цифрового підпису.
… |
| 3. Заявка повинна стосуватися одного промислового зразка і може містити його варіанти (вимога єдності).
Положення відсутні |
3. Заявка може стосуватися одного або кількох (множинна заявка) промислових зразків, що належать до одного й того самого класу МКПЗ.
Множинна заявка може містити не більше ста промислових зразків.
У множинній заявці заявником (заявниками), а також автором (авторами) для всіх заявлених промислових зразків мають бути одні й ті самі особи. |
| 4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про видачу патенту;
…
5. У заяві про видачу патенту необхідно вказати заявника (заявників) і його адресу, а також автора (авторів).
Автор має право вимагати, щоб його не згадували як такого в будь-якій публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи патент.
… |
4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про державну реєстрацію промислового зразка;
…
5. У заяві про державну реєстрацію промислового зразка необхідно вказати заявника (заявників) і його адресу, а також автора (авторів).
Автор має право вимагати, щоб його не згадували як такого в будь-якій публікації НОІВ, зокрема у відомостях про заявку чи про державну реєстрацію промислового зразку.
… |
| 7. Інші вимоги до документів заявки визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. |
7. Складання і подання заявки здійснюється відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
| 8. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. |
8. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявлених промислових зразків. Зазначений збір сплачується до спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. |
| Стаття 12. Дата подання заявки
1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні:
клопотання у довільній формі про видачу патенту, викладене українською мовою;
… |
Стаття 12. Дата подання заявки
1. Датою подання заявки є дата одержання НОІВ матеріалів, що містять принаймні:
клопотання у довільній формі про державну реєстрацію промислового зразка, викладене українською мовою;
… |
| Стаття 13. Пріоритет
1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.
2. Пріоритет промислового зразка, використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, може бути встановлено за датою відкриття виставки, якщо заявка надійшла до Установи протягом шести місяців від зазначеної дати. |
Стаття 13. Пріоритет
1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.
2. Пріоритет промислового зразка, використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, може бути встановлено за датою початку першого відкритого показу на виставці експоната, в якому втілено або застосовано заявлений промисловий зразок, якщо заявка надійшла до НОІВ протягом шести місяців від зазначеної дати. |
| 3. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, з перекладом на українську мову, або документ, що підтверджує показ зазначеного промислового зразка на виставках, проведених на території держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.
….. |
3. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до НОІВ подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, з перекладом на українську мову, або документ, що підтверджує показ зазначеного промислового зразка на виставках, проведених на території держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.
… |
| Стаття 14. Експертиза заявки
…
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику. |
Стаття 14. Експертиза заявки
…
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою. На підставі такого висновку НОІВ приймає рішення про державну реєстрацію промислового зразка або про відмову у державній реєстрації промислового зразка. Для множинної заявки може бути прийнято рішення про державну реєстрацію окремих промислових зразків та відмову у державній реєстрації щодо решти. Рішення НОІВ надсилається заявнику. |
| Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця. |
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення НОІВ разом з висновком експертизи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця. |
| Положення відсутнє |
Кінцеві результати експертизи за міжнародною реєстрацією, у разі відмови у визнанні її дії, відображаються у повідомленні про повну чи часткову відмову у визнанні дії міжнародної реєстрації в Україні, яке надсилається до Міжнародного бюро ВОІВ.
У разі визнання дії міжнародної реєстрації на території України, повідомлення про це до Міжнародного бюро ВОІВ не надсилається. |
| 5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника.
…
Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту.
…
6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або уразі виникнення обгрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. |
5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника.
…
Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка.
…
6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або уразі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. |
| Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
8. Під час проведення експертизи:
встановлюється дата подання заявки на підставі статті 12 цього Закону;
визначається, чи належить об’єкт, що заявляється, до об’єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону; |
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
8. Під час проведення експертизи:
встановлюється дата подання заявки на підставі статті 12 цього Закону;
визначається, чи відповідає заявлений промисловий зразок вимогам, зазначеним у пункті 2 статті 5 цього Закону; |
| Положення відсутнє
|
визначається, чи не належить заявлений промисловий зразок до об’єктів, зазначених у пункті 3 статті 5 цього Закону;
перевіряється, чи не суперечить заявлений промисловий зразок публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі; |
| заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;
документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
9. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 12 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки.
… |
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
сплачений збір за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
9. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 12 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки.
… |
| 11. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 12 цього Закону, є посилання на креслення (схему, карту), але такого креслення (схеми, карти) в ній немає, заявнику надсилається про це повідомлення і пропонується на його вибір надіслати креслення (схему, карту) чи вилучити посилання на нього у заявці. У разі подання креслення (схеми, карти) протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення (схеми, карти). Якщо у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення.
… |
11. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 12 цього Закону, є посилання на креслення (схему, карту), але такого креслення (схеми, карти) в ній немає, зазначене посилання під час проведення експертизи не береться до уваги.
… |
| 13. Якщо є підстави вважати, що заявлений об’єкт не відповідає вимогам пункту 2 статті 5 або заявка не відповідає формальним вимогам статті 11 цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. |
13. Якщо є підстави вважати, що заявлений промисловий зразок не відповідає вимогам пункту 2 статті 5, або заявлений промисловий зразок належить до об’єктів, зазначених у пункті 3 статті 5, або заявлений промисловий зразок суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, або заявка не відповідає формальним вимогам статті 11 цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, чи сплачений збір за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то НОІВ надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. |
| Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. |
Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. |
| У випадку порушення вимоги єдності, встановленої пунктом 3 статті 11 цього Закону, заявник повинен зазначити у відповіді промисловий зразок, щодо якого слід проводити експертизу заявки, і у разі необхідності внести уточнення до заявки. При цьому щодо інших промислових зразків можуть бути подані самостійні заявки.
Якщо на пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде виконано, експертиза заявки проводиться щодо промислового зразка, зазначеного в описі першим. |
Якщо у заявці порушено вимоги пункту 3 статті 11 цього Закону, а саме заявлено більше ста промислових зразків та/або заявлені промислові зразки не належать до одного й того самого класу МКПЗ, НОІВ надсилає заявнику повідомлення з пропозицією здійснити поділ заявки відповідно до статті 15-1 цього Закону протягом трьох місяців від дати одержання ним зазначеного повідомлення.
У разі невиконання заявником зазначеної пропозиції, експертиза проводиться щодо перших ста промислових зразків, заявлених у заявці, та/або щодо промислового зразка, заявленого у заявці першим, а також щодо промислових зразків, які належать до того ж самого класу МКПЗ, що й перший. |
| Положення відсутнє |
14. Якщо за результатами експертизи встановлено, що промисловий зразок за міжнародною реєстрацією, належить до об’єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону, не належить до об’єктів, зазначених у пункті 3 статті 5 цього Закону, не суперечить публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі, визнається дія міжнародної реєстрації на території України.
Якщо встановлено, що промисловий зразок за міжнародною реєстрацією не відповідає зазначеним у попередньому абзаці вимогам, до Міжнародного бюро ВОІВ надсилається повідомлення про повну чи часткову відмову у визнанні дії міжнародної реєстрації в Україні.
|
| Стаття 15. Відкликання заявки
Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати сплати державного мита за видачу патенту. |
Стаття 15. Відкликання заявки
Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати сплати державного мита за реєстрацію промислового зразка. |
| Положення відсутнє |
Стаття 15-1. Поділ заявки
1. Заявник у відповідь на пропозицію НОІВ або за власною ініціативою має право до прийняття рішення НОІВ за заявкою поділити множинну заявку на дві і більше заявок шляхом розподілу між ними заявлених промислових зразків.
2. Поділ заявки здійснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки відповідних змін та виділеної заявки (заявок), за умови сплати зборів за подання зазначених заяви та заявки (заявок).
3. Дата подання виділеної заявки є такою самою, як дата подання поділеної заявки. Дата пріоритету виділеної заявки встановлюється, якщо на це є підстава, такою самою, як дата пріоритету поділеної заявки.
4. Інші вимоги щодо поділу заявки визначаються правилами, встановленими на основі цього Закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
| Стаття 16. Публікація про видачу патенту
1. На підставі рішення про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу патенту.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною.
Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
2. Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір. |
Стаття 16. Реєстрація
1. На підставі рішення про державну реєстрацію промислового зразка та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка і сплаченого збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка НОІВ здійснює державну реєстрацію промислового зразка шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей. Зазначені мита та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про державну реєстрацію промислового зразка. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Державна реєстрація промислового зразка здійснюється під відповідальність його власника за відповідність промислового зразка критеріям охороноздатності.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про державну реєстрацію промислового зразка документ про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка і збір за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка в розмірі та порядку, визначених законодавством, до НОІВ не надійшли, державна реєстрація не провадиться, а заявка вважається відкликаною.
Строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка та сплати збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка та сплати збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання разом із документом про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка та сплачено збір за подання зазначеного клопотання і збір за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка.
2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про промисловий зразок, за умови сплати збору за подання цього клопотання.
3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника промислового зразка або НОІВ.
До Реєстру за ініціативою власника промислового зразка можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо свідоцтва сплачується збір. |
| Стаття 17. Реєстрація патенту
1. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, здійснює державну реєстрацію патенту на промисловий зразок, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про патент, за умови сплати збору за подання цього клопотання.
3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника патенту або Установи.
До Реєстру за ініціативою власника патенту можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо патенту сплачується збір. |
Стаття 17. Публікація
1. Одночасно з державною реєстрацією промислового зразка НОІВ здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію промислового зразка, визначених в установленому порядку.
2. Після публікації відомостей про державну реєстрацію промислового зразка будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір. |
| Стаття 18. Видача патенту
1. Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк після державної реєстрації патенту. Патент видається особі, яка має право на одержання патенту. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.
Патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.
2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
3. До виданого патенту на вимогу його власника Установа вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в офіційному бюлетені.
4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику видається дублікат патенту у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За видачу дубліката патенту сплачується збір. |
Стаття 18. Видача свідоцтва
1. Видача свідоцтва здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації промислового зразка. Свідоцтво видається особі, яка має право на реєстрацію промислового зразка. Якщо право на реєстрацію промислового зразка мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.
2. Форма свідоцтва і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
3. До виданого свідоцтва на вимогу його власника НОІВ вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в Бюлетені.
4. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір. |
| Стаття 19. Оскарження рішення за заявкою
1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 14 цього Закону.
2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного патенту. |
Стаття 19. Оскарження рішення за заявкою
1. Заявник може оскаржити рішення НОІВ за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення НОІВ чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 14 цього Закону.
Пункт другий виключено |
| 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту.
4. Оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення.
… |
3. Право оскаржити рішення НОІВ до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за реєстрацію промислового зразка.
4. Оскарження рішення НОІВ до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення.
… |
| 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. |
7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та надсилається заявнику.
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню у розмірі 50 % від установленого. |
| 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.
… |
Пункт восьмий виключено
… |
| Положення відсутнє
|
10. Після затвердження рішення Апеляційної палати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті визначені ним відомості про це рішення. |
| Розділ V
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТУ
Стаття 20. Права, що випливають з патенту
1. Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту.
2. Патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Взаємовідносини при використанні промислового зразка, патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислового зразка та передавати право власності на промисловий зразок іншій особі без згоди решти власників патенту.
Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.
Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка. |
Розділ V
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ ПРАВ НА ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ
Стаття 20. Права, що випливають з державної реєстрації промислового зразка, та права, що надаються на незареєстрований промисловий зразок
1. Права на зареєстрований промисловий зразок діють від дати, наступної за датою державної реєстрації промислового зразка, за умови сплати збору за підтримання їх чинності.
2. Власник промислового зразка має виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших осіб.
Взаємовідносини при використанні промислового зразка, права на який належать кільком особам, визначаються договором між ними. У разі відсутності такого договору кожний із власників може використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислового зразка та передавати майнові права на промисловий зразок іншій особі без згоди решти власників промислового зразка.
Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням зареєстрованого промислового зразка чи незареєстрованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.
Виріб визнається виготовленим із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, якщо зовнішній вигляд цього виробу або його частини справляє на інформованого користувача таке ж саме загальне враження, як і промисловий зразок, що охороняється. |
| 3. Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.
4. Власник патенту може передавати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника патенту. |
3. Власник зареєстрованого промислового зразка має право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав на промисловий зразок.
4. Власник зареєстрованого промислового зразка може передавати на підставі договору майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника. |
| 5. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.
… |
5. Власник зареєстрованого промислового зразка має право надати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.
… |
| 7. Власник патенту має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви. |
7. Власник зареєстрованого промислового зразка має право подати до НОІВ для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка. У цьому разі річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви. |
| Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з власником патенту договір про платежі. Спори, що виникають під час укладання та виконання цього договору, розв’язуються у судовому порядку.
Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри щодо використання промислового зразка, він може подати до Установи письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання. |
Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з власником зареєстрованого промислового зразка договір про платежі. Спори, що виникають під час укладання та виконання цього договору, розв’язуються у судовому порядку.
Якщо жодна особа не заявила власнику зареєстрованого промислового зразка про свої наміри щодо використання промислового зразка, він може подати до НОІВ письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок сплачується у повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання. |
| 8. Права, що випливають з патенту, не зачіпають будь-які інші особисті майнові чи немайнові права автора промислового зразка, що регулюються іншим законодавством України. |
8. Права, що випливають з державної реєстрації промислового зразка, не зачіпають будь-які інші особисті немайнові чи майнові права автора промислового зразка, що регулюються іншим законодавством України. |
| Положення відсутнє |
9. Власник незареєстрованого промислового зразка, доведеного до загального відома, має право забороняти його копіювання.
Промисловий зразок не вважається результатом копіювання, якщо його створено самостійною творчою працею автора, щодо якого можна розумно вважати, що він не був ознайомлений з промисловим зразком, доведеним до загального відома власником незареєстрованого промислового зразка. |
| Стаття 22. Дії, які не визнаються порушенням прав
1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).
Право попереднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлений промисловий зразок чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.
2. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, використання запатентованого промислового зразка:
в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що промисловий зразок використовується виключно для потреб зазначеного засобу; |
Стаття 22. Дії, які не визнаються порушенням прав
1. Будь-яка особа, яка до дати подання до НОІВ заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлений промисловий зразок чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.
2. Не визнається порушенням прав використання зареєстрованого промислового зразка:
в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що промисловий зразок використовується виключно для потреб зазначеного засобу, а також операції щодо імпорту запчастин та комплектуючих для ремонту зазначеного засобу та виконання ремонтних робіт на ньому; |
| без комерційної мети;
з науковою метою або в порядку експерименту; |
без комерційної мети;
з науковою метою або в порядку експерименту; |
| Положення відсутнє |
з метою ілюстрації або в навчальних цілях за умови зазначення джерела інформації та за умови, що такі дії не суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності і не завдають шкоди звичайному використанню промислового зразка; |
| за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням про таке використання власника патенту одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації.
3. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка, після введення цього виробу в цивільний оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу. |
за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням про таке використання власника промислового зразка одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації.
3. Не визнається порушенням прав на промисловий зразок введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, після введення цього виробу в цивільний оборот власником промислового зразка чи з його спеціального дозволу. |
| Стаття 23. Обов’язки, що випливають з патенту
1. Власник патенту повинен добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.
Якщо промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати промисловий зразок, у разі відмови власника патенту від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка.
Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання чи недостатнього використання промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання промислового зразка з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту. |
Стаття 23. Обов’язки власника зареєстрованого промислового зразка
Власник зареєстрованого промислового зразка повинен добросовісно користуватися належними йому правами.
Якщо промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати державної реєстрації промислового зразка або від дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати промисловий зразок, у разі відмови власника зареєстрованого промислового зразка від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка.
Якщо власник зареєстрованого промислового зразка не доведе, що факт невикористання чи недостатнього використання промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання зареєстрованого промислового зразка з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику зареєстрованого промислового зразка. |
| 2. Власник патенту зобов’язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка власнику пізніше виданого патенту, якщо промисловий зразок останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватись без порушення прав першого власника. При цьому надання такого дозволу може бути обумовлено відповідним дозволом власника пізніше виданого патенту, який зобов’язаний дати дозвіл, якщо його промисловий зразок удосконалює промисловий зразок власника раніше виданого патенту або призначений для досягнення тієї ж мети. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання промислового зразка власником патенту, який такий дозвіл затребував.
Спори щодо ліцензій розв’язуються у судовому порядку. |
Положення виключено |
| Розділ VI
ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ
Стаття 24. Припинення дії патенту
1. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.
2. Дія патенту на промисловий зразок припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності.
Річний збір сплачується за кожний рік дії патенту, рахуючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Установи одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти до Установи до кінця поточного року, за умови сплати збору протягом двох останніх його місяців.
Річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачено, а документ про його сплату — надійти до Установи протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір річного збору збільшується на 50 відсотків.
Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено. |
Розділ VI
ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ВИЗНАННЯ ПРАВ НЕДІЙСНИМИ
Стаття 24. Припинення державної реєстрації
1. Власник зареєстрованого промислового зразка у будь-який час може відмовитися від прав на такий промисловий зразок повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати внесення відомостей про це до Реєстру. Одночасно НОІВ здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про таку відмову.
2. Державна реєстрація промислового зразка припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання чинності прав на промисловий зразок.
Річний збір сплачується за кожний рік чинності прав на промисловий зразок, рахуючи від дати подання заявки. Перша сплата зазначеного збору здійснюється одночасно зі сплатою збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка. Сплата збору за кожний наступний рік здійснюється до кінця поточного року, за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.
Річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок може бути сплачено протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір річного збору збільшується на 50 відсотків.
Клопотання про продовження строку чинності прав на промисловий зразок та збір за його подання подається до НОІВ не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку державної реєстрації або спливу продовженого строку.
Державна реєстрація промислового зразка припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено. |
| Стаття 25. Визнання патенту недійсним
1. Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом;
б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;
в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб;
2. Пункт 2 статті 25 виключено
3. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
4. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту. |
Стаття 25. Визнання прав на промисловий зразок недійними у судовому порядку
1. Права на зареєстрований промисловий зразок можуть бути визнані у судовому порядку недійсними повністю або частково у разі:
а) невідповідності промислового зразка умовам надання правової охорони, визначених у Законі;
б) наявності у зображенні промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;
в) державної реєстрації промислового зразка внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
2. Позовна заява заінтересованої особи про визнання прав на промисловий зразок недійними може бути подана до суду протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності
3. При визнанні прав на промисловий зразок недійсними НОІВ повідомляє про це у Бюлетені.
4. Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка.
5. Якщо права на промисловий зразок визнані недійсними в установленому законом порядку і встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, суд може постановити рішення про відшкодування власником свідоцтва збитків особі, якій були завдані збитки діями на підставі реєстрації такого промислового зразка, або про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків. Розмір разового грошового стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення. |
| Стаття відсутня |
Стаття 251. Визнання прав на промисловий зразок недійсними Апеляційною палатою
1. Будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними повністю або частково, з підстав його невідповідності умовам надання правової охорони, визначених цим Законом. За дорученням заявника заяву може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.
2. Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними може бути подана протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності. За подання заяви сплачується збір. Заява вважається поданою у разі надходження збору на рахунок НОІВ.
3. Сторонами розгляду справи про визнання прав на промисловий зразок недійсними в Апеляційній палаті є особа, яка подала заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними, та власник промислового зразка.
4. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед Апеляційною палатою їх переконливості.
5. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
6. Вимоги до заяви про визнання прав на промисловий зразок недійсними, умови та порядок її розгляду визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
7. Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом трьох місяців від дати одержання Апеляційною палатою заяви за умови наявності сплаченого збору за її подання.
8. За результатами розгляду заяви Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та надсилається сторонам.
9. Сторони можуть оскаржити затверджене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.
10. Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати затвердження наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та підлягають оприлюдненню в повному обсязі на його офіційному веб-сайті.
При визнанні прав на промисловий зразок недійсними НОІВ повідомляє про це у Бюлетені.
11. Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка.
12. Якщо при визнанні прав на промисловий зразок недійсними встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, то суд за заявою інших осіб, яким такими діями було завдано шкоду, може постановити рішення (ухвалу) про відшкодування власником зареєстрованого промислового зразка збитків, завданих внаслідок таких дій, або про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків. Розмір разового грошового стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення. |
| Стаття 26. Порушення прав власника патенту
1. Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 20 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію. |
Стаття 26. Порушення прав власника зареєстрованого промислового зразка або незареєстрованого промислового зразка
1. Будь-яке посягання на права власника зареєстрованого промислового зразка або незареєстрованого промислового зразка, передбачені статтею 20 цього Закону, вважається порушенням прав власника зареєстрованого промислового зразка або незареєстрованого промислового зразка, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
2. На вимогу власника зареєстрованого промислового зразка або незареєстрованого промислового зразка таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику зареєстрованого промислового зразка або незареєстрованого промислового зразка заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника зареєстрованого промислового зразка може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію. |
| Стаття 27. Способи захисту прав
…
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв’язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про:
авторство на промисловий зразок;
встановлення факту використання промислового зразка;
встановлення власника патенту;
порушення прав власника патенту;
право попереднього користування;
компенсації. |
Стаття 27. Способи захисту прав
…
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв’язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про:
авторство на промисловий зразок;
встановлення факту використання промислового зразка;
встановлення власника промислового зразка;
порушення прав власника промислового зразка;
право попереднього користування;
компенсації. |
| Положення відсутнє |
Суд може постановити рішення про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання промислового зразка. Розмір разового грошового стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення. |
| Стаття 28. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу патентів на промислові зразки визначаються законодавством.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу патентів на промислові зразки, зараховуються до Державного бюджету України.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, визначені цим Законом.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. |
Стаття 28. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за реєстрацію промислових зразків визначаються законодавством.
Кошти, одержані від сплати державного мита за реєстрацію промислових зразків, зараховуються до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки НОІВ.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. |
| Стаття 29. Патентування промислового зразка в іноземних державах
1. Будь-яка особа має право запатентувати промисловий зразок в іноземних державах.
…
Положення відсутнє |
Стаття 29. Реєстрація промислового зразка в іноземних державах
1. Будь-яка особа має право зареєструвати промисловий зразок в іноземних державах.
…
21. Заявка на міжнародну реєстрацію, що подається відповідно до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків, надсилається заявником безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ. |
| 3. Витрати, пов’язані з патентуванням промислового зразка в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа. |
3. Витрати, пов’язані з реєстрацією промислового зразка в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа. |
| Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» |
| Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі — знак) в Україні.
Стаття 1. Визначення
У цьому Законі нижченаведене вживається у такому значенні:
Установа — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
особа — фізична або юридична особа;
знак — позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;
свідоцтво — свідоцтво України на знак для товарів і послуг;
зареєстрований знак — знак, на який видано свідоцтво;
заявка — сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва;
заявник — особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
пріоритет заявки (пріоритет) — першість у поданні заявки;
дата пріоритету — дата подання заявки до Установи чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет;
Реєстр — Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг;
Апеляційна палата — колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;
заклад експертизи — уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок;
державна система правової охорони інтелектуальної власності — Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи;
доменне ім’я — ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті;
МКТП — Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків. |
Закон України «Про охорону прав на торговельні марки»
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні.
Стаття 1. Визначення термінів та скорочення
У цьому Законі наведені нижче терміни та скорочення вживаються у такому значенні:
Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом;
Апеляційна палата – колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами;
База даних заявок – база даних заявок, що ведеться в електронній формі, містить визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відомості про заявку та поточне діловодство за нею;
Бюлетень – офіційний електронний бюлетень НОІВ;
ВОІВ – Всесвітня організація інтелектуальної власності;
дата пріоритету – дата подання попередньої заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави – учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності або Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;
державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
доменне ім’я – ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в мережі Інтернет;
зареєстрована торговельна марка – торговельна марка, на яку видано свідоцтво;
заявка – сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва;
заявник – особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
торговельна марка – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;
колективна торговельна марка – позначення, за яким товари і послуги учасників об’єднання осіб, існування якого не суперечить законодавству держави, в якій воно створено, відрізняються від товарів і послуг інших осіб;
міжнародна реєстрація – міжнародна реєстрація торговельної марки, здійснена відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;
МКТП – Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків;
особа – фізична або юридична особа;
Паризька конвенція — Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року;
пріоритет заявки (пріоритет) – першість у поданні заявки;
Реєстр – Державний реєстр свідоцтв України на торговельні марки, що ведеться в електронній формі;
свідоцтво – свідоцтво України на торговельну марку. |
| Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;
видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
здійснює інші повноваження відповідно до законів.
2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України. |
Стаття 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на торговельні марки;
визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на торговельні марки;
взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав торговельні марки в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій. |
| Положення відсутні |
Стаття 21. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на торговельні марки
1. Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
2. До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна» та інших державних символів до торговельних марок;
видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення їх державної реєстрації;
опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені;
ведення Реєстру та Бази даних заявок;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про торговельні марки, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, прийняття рішення щодо них, ведення реєстру ліцензійних договорів про використання міжнародних торговельних марок, надання виписок;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на торговельні марки в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на торговельні марки, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та державної реєстрації торговельні марки;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на торговельні марки.
3. НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
4. НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
5. На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
6. Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів. |
| Стаття 3. Міжнародні договори
1. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про знаки, то застосовуються правила міжнародного договору. |
Стаття 3. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про торговельні марки, то застосовуються правила міжнародного договору. |
| Стаття 4. Права та обов’язки іноземців та осіб без громадянства
1. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов’язки, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Іноземці та особи без громадянства у відносинах з Установою реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. |
Стаття 4. Права та обов’язки іноземних та інших осіб
1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права та обов’язки, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, що мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, у відносинах з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та НОІВ реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
| Розділ II
ПРАВОВА ОХОРОНА ЗНАКІВ
Стаття 5. Умови надання правової охорони
1. Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
2. Об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Об’єктом знака не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. |
Розділ II
ПРАВОВА ОХОРОНА ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК
Стаття 5. Умови надання правової охорони
1. Правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та на яку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
2. Об’єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, придатні для їх графічного відтворення. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, форма або пакування товарів, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Об’єктом торговельної марки не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. |
| 3. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону. |
3. Набуття прав на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону. |
| Положення відсутнє
… |
Набуття права на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана добре відомою в Україні, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
… |
| Стаття 6. Підстави для відмови в наданні правової охорони
1. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:
державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);
офіційні назви держав;
емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;
офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
нагороди та інші відзнаки. |
Стаття 6. Підстави для відмови в наданні правової охорони
1. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:
державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);
офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні двобуквені коди держав;
емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;
офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
нагороди та інші відзнаки. |
| Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом щодо назви держави є колегіальний орган, утворений Установою.
2. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які:
звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;
складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; |
Такі позначення можуть бути включені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного коду держави Україна є колегіальний орган, утворений НОІВ.
2. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які:
звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;
складаються лише з позначень, що стали загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці; |
| складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;
є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;
складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;
відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності. |
складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, або на інші характеристики товарів чи послуг;
можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема, щодо їх сутності, якості або географічного походження;
складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;
відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності; |
| Положення відсутнє |
містять географічні зазначення (у тому числі для спиртів та алкогольних напоїв), зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні або яким надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України, до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке зазначення, або якщо заявлено пріоритет, то до дати пріоритету для таких самих або споріднених з ними товарів, якщо:
під час використання заявленого позначення використовується репутація географічне зазначення та/або
заявлене позначення вводить в оману щодо особливої якості, характеристик та дійсного походження товару. |
| Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака. |
Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки. |
| Положення відсутнє |
Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності внаслідок їх використання до дати подання заявки.
Позначенням, які містять зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні географічні зазначення або назви місця походження товарів, може бути надана правова охорона як колективним торговельним маркам. |
| 3. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:
знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; |
3. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема асоціювати, з:
знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; |
| знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; |
торговельними марками інших осіб, якщо ці торговельні марки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
торговельними марками інших осіб, якщо ці торговельні марки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо неспоріднених товарів і послуг, якщо використання торговельної марки іншою особою щодо таких товарів і послуг, які не є спорідненими вказуватиме на зв’язок між ними та власником добре відомої торговельної марки і його інтересам може бути завдано шкоди таким використанням, за наявності заперечення власника добре відомої торговельної марки; |
| фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; |
комерційними найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; |
| кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» . Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; |
абзац виключено. |
| знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку. |
знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку; |
| Положення відсутнє |
торговельними марками, які використовуються іншою особою в іноземній державі, якщо заявка подана заявником недобросовісно, зокрема подана від свого імені агентом чи представником цієї особи в розумінні статті 6 septies Паризької конвенції без її дозволу і відсутні докази, що обґрунтовують таке подання, за наявності заперечення цієї особи. |
| Положення відсутнє |
6. Позначення, вказані в абзацах другому — п’ятому та сьомому пункту 3 та абзаці другому пункту 4 цієї статті можуть бути зареєстровані як торговельні марки, якщо на те є згода власника свідоцтва раніше зареєстрованої торговельної марки або власника іншого раніше набутого права та не існує можливості введення в оману споживачів. |
| Стаття 7. Заявка
1. Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку.
Положення відсутнє |
Стаття 7. Заявка
1. Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до НОІВ заявку.
Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.
За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених на їх основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Заявки в електронній формі подаються за умови ідентифікації заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника) з використанням електронного цифрового підпису. |
| 2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.
3. Заявка повинна стосуватися одного знака.
4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про реєстрацію знака;
зображення позначення, що заявляється;
перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП.
5. У заяві про реєстрацію знака необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу. |
2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.
3. Заявка повинна стосуватися однієї торговельної марки.
4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про реєстрацію торговельної марки;
зображення позначення, що заявляється;
перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, згрупованих за МКТП.
5. У заяві про реєстрацію торговельної марки необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу. |
| Положення відсутнє |
У заяві про реєстрацію колективної торговельної марки робиться відповідна відмітка та наводиться перелік осіб, які мають право використовувати цю торговельну марку. До заяви про реєстрацію колективної торговельної марки також додається документ, який визначає умови її використання. |
| 6. Якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як розрізняльної ознаки свого знака, то він зобов’язаний:
заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить; |
6. Якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як розрізняльної ознаки своєї торговельної марки, то він зобов’язаний:
заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить; |
| подати в заявці кольорові зображення вказаного знака. Кількість примірників таких зображень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. |
подати в заявці кольорові зображення вказаної торговельної марки. Кількість примірників таких зображень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності; |
|
надати приклади використання торговельної марки, якщо позначення, що заявляється, є кольором як таким. |
| 7. Інші вимоги до документів заявки визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
8. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. |
7. Складання і подання заявки здійснюється відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
8. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявників та класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги, та особливостей заявленого позначення. Зазначений збір сплачується до спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. |
| Стаття 8. Дата подання заявки
1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні:
клопотання у довільній формі про реєстрацію знака, викладене українською мовою;
відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
достатньо чітке зображення позначення, що заявляється;
перелік товарів і послуг, для яких заявляється знак.
2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 10 та 11 статті 10 цього Закону. |
Стаття 8. Дата подання заявки
1. Датою подання заявки є дата одержання НОІВ матеріалів, що містять принаймні:
клопотання у довільній формі про реєстрацію торговельної марки, викладене українською мовою;
відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
достатньо чітке зображення позначення, що заявляється;
перелік товарів і послуг, для яких заявляється торговельна марка, викладений українською мовою.
2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 10 та 11 статті 10 цього Закону. |
| 3. Після встановлення дати подання заявки будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір. |
Пункт третій виключено |
| Стаття 9. Пріоритет
1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же знак протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. |
Стаття 9. Пріоритет
1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на таку ж торговельну марку стосовно таких самих товарів і послуг або таких, що охоплюються переліком товарів і послуг, зазначених у попередній заявці, протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави — учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. |
| 2. Пріоритет знака, використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, може бути встановлено за датою відкриття виставки, якщо заявка надійшла до Установи протягом шести місяців від зазначеної дати. |
2. Пріоритет торговельної марки, використаної в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави – учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, може бути встановлено за датою початку першого відкритого показу на виставці експоната, в якому використано або представлено заявлену торговельну марку, якщо заявка надійшла до НОІВ протягом шести місяців від зазначеної дати. |
| 3. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію з перекладом на українську мову або документ, що підтверджує показ зазначеного знака на виставці, якщо ці заявка чи показ відповідно була подана чи було проведено у державі — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення. |
3. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до НОІВ подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію з перекладом на українську мову або документ, що підтверджує показ зазначеної торговельної марки на виставці, якщо ці заявка чи показ відповідно була подана чи було проведено у державі — учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення. |
| Стаття 10. Експертиза заявки
…
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.
… |
Стаття 10. Експертиза заявки
…
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана чи торговельної марки за міжнародною реєстрацією, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи.
На підставі такого висновку за заявкою НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію торговельної марки щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення НОІВ разом за висновком експертизи надсилається заявнику.
Після затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією НОІВ приймає рішення про надання або про відмову у наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні щодо частини зазначених товарів і послуг.
Заява про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні надсилається до Міжнародного бюро ВОІВ.
Якщо після затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією НОІВ прийнято рішення про відмову у наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг, до Міжнародного бюро ВОІВ надсилається відповідна заява.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені відповідно заявці. Для власника міжнародної реєстрації цей строк складає два місяці від дати відправлення НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про відмову у наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.
Ці копії надсилаються відповідно заявнику чи власнику міжнародної реєстрації протягом місяця. |
| 6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. |
6. НОІВ може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. |
| Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
… |
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення
Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Якщо незважаючи на вжиття заявником належних заходів строк подання додаткових матеріалів пропущений, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від спливу цього строку буде подано відповідне клопотання разом з додатковими матеріалами та сплачено збір за його подання.
… |
| 8. Будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом. |
8. Будь-яка особа протягом трьох місяців від дати публікації в Бюлетені, відповідно до пункту 10 цієї статті, відомостей про заявку або міжнародну реєстрацію торговельної марки, чи територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну, зроблене після міжнародної реєстрації, може подати до НОІВ мотивоване заперечення проти заявки чи дії міжнародної реєстрації в Україні щодо невідповідності наведеного в них позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом. |
| За подання заперечення сплачується збір.
Заперечення розглядається, якщо воно одержане закладом експертизи не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Установою рішення за заявкою. |
За подання заперечення сплачується збір.
Вимоги до заперечення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Заперечення подається разом з його копією. |
| Заклад експертизи надсилає копію заперечення заявнику. |
НОІВ надсилає копію заперечення заявнику. |
| Заявник вправі повідомити заклад експертизи про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки зміни або відкликати її. |
Заявник вправі повідомити НОІВ про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки зміни або відкликати її. Для власника міжнародної реєстрації цей строк складає три місяці від дати відправлення НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ повідомлення про попередню відмову в наданні правової охорони разом з копією заперечення. |
| Результати розгляду заперечення відображаються в рішенні Установи за заявкою. Копія цього рішення надсилається подавцю заперечення. |
Виключити. |
| 9. Під час проведення формальної експертизи:
встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону;
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;
документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. |
9. Під час проведення формальної експертизи:
встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону;
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
сплачений збір за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. |
| 10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки.
… |
10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки та здійснюється публікація в Бюлетені визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відомостей про заявку протягом п’яти робочих днів з дати надсилання такого повідомлення. Склад відомостей, що підлягають публікації, повинен включати принаймні таку інформацію (за наявності): номер заявки; дату подання заявки; дату виставкового пріоритету; номер попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції; дату подання попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції; двобуквений код держави-учасниці Паризької конвенції; індекс (індекси) Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків та перелік товарів і послуг; індекс (індекси) Міжнародної класифікації зображальних елементів знака; зображення знака; заявлені кольори (зазначення кольору чи поєднання кольорів, які охороняються); заявника (ім’я або повне найменування та адресу заявника (заявників)); представника (ім’я (повне найменування) та реєстраційний номер представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншої довіреної особи); адресата (адресу для листування).
Одночасно із здійсненням публікації в Бюлетені, до Бази даних заявок вносяться відомості про заявку. Порядок ведення Бази даних заявок та склад відомостей, що містяться в ній, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Склад відомостей, що містяться в Базі даних заявок, повинен включати принаймні таку інформацію (за наявності): номер заявки; дату подання заявки; дату виставкового пріоритету; номер попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції; дату подання попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції; двобуквений код держави-учасниці Паризької конвенції; індекс (індекси) Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків та перелік товарів і послуг; індекс (індекси) Міжнародної класифікації зображальних елементів знака; зображення знака; заявлені кольори (зазначення кольору чи поєднання кольорів, які охороняються); заявника (ім’я або повне найменування та адресу заявника (заявників)); представника (ім’я (повне найменування) та реєстраційний номер представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншої довіреної особи); адресата (адресу для листування).
Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.
Відомості про міжнародну реєстрацію торговельної марки або про територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну, зроблене після міжнародної реєстрації, публікуються в Бюлетені після одержання НОІВ повідомлення Міжнародного бюро ВОІВ відповідно про міжнародну реєстрацію торговельної марки або про територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну, зроблене після міжнародної реєстрації.
… |
| 12. За відповідності заявки вимогам статті 7 цього Закону та документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається про це повідомлення.
…
14. У разі невідповідності заявки формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, чи документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення із пропозиціями щодо усунення недоліків.
…
Усунення зазначених у повідомленні недоліків проводиться у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів. |
12. За відповідності заявки вимогам статті 7 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається про це повідомлення.
…
14. У разі невідповідності заявки формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, чи сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення із пропозиціями щодо усунення недоліків.
…
Усунення зазначених у повідомленні недоліків проводиться у строк та у порядку, встановленому пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів. |
| 15. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. |
15. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, та розглядаються заперечення, подані відповідно до пункту 8 цієї статті.
Під час перевірки відповідності заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, використовуються інформаційна база НОІВ, в тому числі матеріали заявок, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
Подане заперечення розглядається в межах мотивів, викладених у ньому, та з урахуванням відповіді заявника у разі її надання в установлений строк.
Результати розгляду заперечення відображаються у висновку експертизи за заявкою. Копія рішення НОІВ, прийнятого на підставі такого висновку експертизи, надсилається подавцю заперечення.
Якщо за результатами такого розгляду НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг, розгляд заявки зупиняється до закінчення строку, встановленого абзацом другим пункту 1 статті 15 цього Закону, для оскарження такого рішення особою, яка подала заперечення відповідно до пункту 8 статті 10 цього Закону. |
| 16. Якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака.
Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. |
16. Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи та розгляду заперечення, у разі наявності такого, є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то НОІВ надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації торговельної марки.
Відповідь заявника надається у строк та у порядку, встановленому пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. |
| Положення відсутні |
Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи є підстави вважати, що торговельна марка за міжнародною реєстрацією не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то НОІВ надсилає до Міжнародного бюро ВОІВ повідомлення про попередню відмову в наданні правової охорони. У такому разі відповідь власника міжнародної реєстрації надається у порядку, встановленому пунктом 6 цієї статті, протягом трьох місяців від дати відправлення НОІВ такого повідомлення.
|
| Стаття 111. Поділ заявки
1. Заявник має право поділити заявку на дві і більше заявок (виділені заявки) шляхом розподілу між ними перелічених у цій заявці товарів і послуг таким чином, щоб кожна з виділених заявок не містила товари і послуги, споріднені з товарами і послугами, переліченими в інших заявках.
… |
Стаття 111. Поділ заявки
1. До прийняття НОІВ рішення за заявкою заявник має право поділити заявку на дві і більше заявок (виділені заявки) шляхом розподілу між ними перелічених у цій заявці товарів і послуг таким чином, щоб кожна з виділених заявок не містила товари і послуги, споріднені з товарами і послугами, переліченими в інших заявках.
… |
| Стаття 12. Публікація про видачу свідоцтва
На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію знака.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію знака документи про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною. |
Стаття 12. Публікація про видачу свідоцтва
На підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки.
Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збір за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до НОІВ не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною. |
| Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. |
Строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються, якщо протягом шести місяців від спливу цього строку буде подано відповідне клопотання разом з документом про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплачено збір за публікацію про видачу свідоцтва та збір за подання клопотання.
Одночасно з надсиланням до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні здійснюється публікація відомостей про це в Бюлетені. |
| Стаття 13. Реєстрація знака
1. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
… |
Стаття 13. Реєстрація торговельної марки
1. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
… |
| 3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника свідоцтва або Установи.
До Реєстру за ініціативою власника свідоцтва можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо свідоцтва сплачується збір. |
3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника свідоцтва або НОІВ.
До Реєстру за ініціативою власника свідоцтва можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. |
| Положення відсутнє
… |
За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від заявника обставини.
… |
| Стаття 15. Оскарження рішення за заявкою
1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону.
|
Стаття 15. Оскарження рішення НОІВ
1. Заявник може оскаржити рішення НОІВ за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення НОІВ чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону. Для власника міжнародної реєстрації цей строк складає три місяці від дати відправлення НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про відмову у наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.
Особа, яка подавала заперечення відповідно до пункту 8 статті 10 цього Закону, може оскаржити рішення НОІВ до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання копії рішення, надісланого цій особі відповідно до абзацу четвертого пункту 15 статті 10 цього Закону. |
| 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації знака, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного свідоцтва. |
Пункт другий виключено |
| 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу свідоцтва. |
3. Право заявника оскаржити рішення НОІВ до Апеляційної палати втрачається у разі сплати ним державного мита за видачу свідоцтва. |
| 4. Оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. |
4. Оскарження рішення НОІВ до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що особі, що подала заперечення, надсилається повідомлення. |
| 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. |
5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та сплати збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. |
| Положення відсутнє. |
У разі, коли заперечення проти рішення НОІВ за заявкою подано відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, заявнику за такою заявкою невідкладно надсилається повідомлення та копія такого заперечення. Заявник має право подати до Апеляційної палати обґрунтовану відповідь на заперечення у порядку та строк, встановлені регламентом Апеляційної палати. |
| 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. |
6. Заперечення проти рішення НОІВ за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених у запереченні та під час його розгляду, а також з урахуванням відповіді заявника, у разі її надходження. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника або особи, яка подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. |
| 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. |
7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та надсилається заявнику та, у разі якщо заперечення подано особою відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, особі, що подала заперечення. |
| У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. |
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню у розмірі 50 % від установленого. |
| Абзац відсутній |
У разі подання заперечення особою, яка не є заявником за заявкою, Апеляційна палата надсилає заявнику другий примірник такого рішення за результатами розгляду заперечення. |
| 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом. |
Пункт восьмий виключено |
| 9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення. |
9. Заявник або особа, що подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, може оскаржити затверджене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення. |
| Положення відсутнє. |
10. Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати затвердження наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та підлягають оприлюдненню в повному обсязі на його офіційному веб-сайті. |
| Стаття 16. Права, що випливають із свідоцтва
1. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору.
2. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.
3. Взаємовідносини при використанні знака, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати знак на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.
4. Використанням знака визнається:
нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. |
Стаття 16. Права, що випливають із свідоцтва
1. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.
2. Свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом.
3. Взаємовідносини при використанні торговельної марки, свідоцтво на яку належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати торговельну марку на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання торговельної марки та передавати право на торговельну марку іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.
4. Використанням торговельної марки визнається:
нанесення її на будь-який товар, для якого торговельна марка зареєстрована, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;
застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки. |
| 5. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати. |
5. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою. |
| 6. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на:
здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки;
використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв’язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот;
абзац четвертий пункту 6 статті 16 виключено |
6. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на:
здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки;
використання торговельної марки для товару, введеного під цією торговельною маркою в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв’язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот;
абзац четвертий пункту 6 статті 16 виключено |
| Положення відсутнє |
використання під час торгівлі позначень, що стосуються виду, якості, кількості, призначення, цінності, географічного походження, часу виробництва товарів чи надання послуг або інших характеристик товарів чи послуг;
використання під час торгівлі торговельної марки, якщо вона необхідна для вказівки на призначення товару чи послуги, зокрема як додаткового обладнання чи запасних деталей, за умови, що таке використання здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики;
застосування торговельної марки у порівняльній рекламі виключно для вирізнення товарів і послуг з метою об’єктивного підкреслення їх відмінностей, за умови, що таке застосування здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики та з дотриманням положень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції; |
| некомерційне використання знака;
усі форми повідомлення новин і коментарів новин;
добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес. |
некомерційне використання торговельної марки;
усі форми повідомлення новин і коментарів новин;
добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес. |
| Положення відсутнє
|
Виключне право власника свідоцтва на торговельну марку, що містить географічне зазначення, забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на добросовісне використання іншим особами відповідної географічної назви. |
| 7. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. |
7. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.
|
| Передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу. |
Абзац другий пункту 7 виключено |
| 8. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.
Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.
… |
8. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору.
Ліцензійний договір повинен містити, зокрема, способи використання торговельної марки, територію та строк, на які дозволено її використання, та умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.
… |
| 10. Власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні.
11. Власник свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на основі договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовувати свій знак поряд із знаком зазначених осіб, а також замість їх знака. |
10. Власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування у вигляді латинської літери «R» , обведеної колом (®), або поєднання літер «ТМ» , яке вказує на те, що ця торговельна марка зареєстрована в Україні.
11. Власник свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на основі договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовувати свою торговельну марку поряд із торговельною маркою зазначених осіб, а також замість їх торговельної марки. |
| Стаття 18. Припинення дії свідоцтва
1. Власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.
2. Дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Документ про сплату збору за кожне продовження строку дії свідоцтва має надійти до Установи до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.
Збір за продовження дії свідоцтва може бути сплачено, а документ про його сплату — надійти до Установи протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків.
Дія свідоцтва припиняється з першого дня періоду строку дії свідоцтва, за який збір не сплачено. |
Стаття 18. Припинення дії свідоцтва
1. Власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені.
2. Дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Клопотання про продовження дії свідоцтва та збір за кожне продовження строку дії свідоцтва мають надійти до НОІВ до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.
Збір за продовження дії свідоцтва може бути сплачено, а клопотання про продовження дії свідоцтва — надійти до НОІВ протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків.
Дія свідоцтва припиняється з першого дня періоду строку дії свідоцтва, за який збір не сплачено. |
| 3. Дія свідоцтва припиняється за рішенням суду у зв’язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після дати подання заявки. |
3. Дія свідоцтва припиняється за рішенням суду:
у зв’язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва;
якщо внаслідок використання торговельної марки власником свідоцтва або з його дозволу іншою особою, вона може ввести громадськість в оману, зокрема, щодо походження, якості або географічного походження товарів і послуг, для яких вона була зареєстрована.
Якщо підстави для припинення дії свідоцтва стосуються деяких товарів чи послуг, то дія свідоцтва припиняється лише стосовно таких товарів чи послуг. |
| 4. Якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:
обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;
можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва. |
4. Якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п’яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено від іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п’ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
Для цілей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією, є дата опублікування в Бюлетені НОІВ відомостей про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні.
У цьому разі дія свідоцтва або дія міжнародної реєстрації в Україні може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва чи міжнародної реєстрації не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва чи міжнародної реєстрації, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством. |
| Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва. |
Для цілей цього пункту використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою. |
|
Використання торговельної марки особою, яка має право використовувати колективну марку, вважається використання власником свідоцтва.
Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п’ятирічного періоду невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання. |
| Стаття 19. Визнання свідоцтва недійсним
1. Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;
б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;
в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
2. При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
3. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.
Положення відсутнє |
Стаття 19. Визнання свідоцтва недійсним
1. Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а) невідповідності зареєстрованої торговельної марки умовам надання правової охорони;
б) наявності у свідоцтві елементів зображення торговельної марки та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;
в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
2. При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у Бюлетені.
3. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності з дати, наступної за датою подання заявки.
4. Особа, яка є власником торговельної марки в іноземній державі, право на яку набуто в Україні її агентом або представником без її дозволу, може вимагати визнання свідоцтва на таку торговельну марку недійсним або передання їй прав на таку торговельну марку, якщо агент або представник не обґрунтує свої дії відповідними доказами.
5. Якщо свідоцтво визнано недійсним і судом встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, суд може постановити рішення про відшкодування власником свідоцтва збитків особі, якій були завдані збитки діями на підставі реєстрації торговельної марки, або про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків. Розмір разового грошового стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення. |
| Стаття 20. Порушення прав власника свідоцтва
…
2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
… |
Стаття 20. Порушення прав власника свідоцтва
…
2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаної торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
… |
| Стаття 21. Способи захисту прав
1. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.
Положення відсутнє
… |
Стаття 21. Способи захисту прав
1. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.
Суд може постановити рішення про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання торговельної марки. Розмір стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.
… |
| Стаття 22. Право повторної реєстрації
Ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 — 3 статті 18 цього Закону. |
Стаття 22. Право повторної реєстрації
Ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 — 2 статті 18 цього Закону, крім випадків коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть свою згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки. |
| Стаття 23. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу свідоцтв на знаки для товарів і послуг визначаються законодавством.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу свідоцтв на знаки для товарів і послуг, зараховуються до Державного бюджету України.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, визначені цим Законом.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. |
Стаття 23. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу свідоцтв на торговельні марки визначаються законодавством.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу свідоцтв на торговельні марки, зараховуються до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки НОІВ.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. |
| Стаття 24. Реєстрація знака в іноземних державах
1. Будь-яка особа має право зареєструвати знак в іноземних державах.
2. У разі реєстрації знака в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків заявка на міжнародну реєстрацію та відповідні їй заява про територіальне розширення і заява про продовження міжнародної реєстрації подаються через Установу за умови сплати національного збору за подання кожної з них. |
Стаття 24. Реєстрація торговельної марки в іноземних державах
1. Будь-яка особа має право зареєструвати торговельну марку в іноземних державах.
2. У разі реєстрації торговельної марки в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків заявка на міжнародну реєстрацію та відповідні їй заява про територіальне поширення після міжнародної реєстрації і заява про продовження міжнародної реєстрації подаються через Установу за умови сплати національного збору за подання кожної з них. |
| Положення відсутнє |
Заява про територіальне поширення після міжнародної реєстрації і заява про продовження міжнародної реєстрації можуть подаватися безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ, якщо міжнародна реєстрація здійснена виключно згідно з Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію. |
| 3. Витрати, пов’язані з реєстрацією знака в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа. |
3. Витрати, пов’язані з реєстрацією торговельної марки в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа. |
| Стаття 25. Охорона прав на добре відомий знак
1. Охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні.
… |
Стаття 25. Охорона прав на добре відому торговельну марку
1. Охорона прав на добре відому торговельну марку здійснюється згідно з статтею 6 bis Паризької конвенції та цим Законом на підставі визнання торговельної марки добре відомою Апеляційною палатою або судом. Торговельна марка може бути визнана добре відомою незалежно від реєстрації її в Україні.
… |
| 4. З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв’язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням. |
4. У разі визнання торговельної марки добре відомою в судовому порядку, особа, торговельна марка якої визнана добре відомою, повідомляє НОІВ про таке рішення.
Відомості про добре відомі торговельні марки, які визнані такими Апеляційною палатою або судом, вносяться НОІВ до переліку добре відомих в Україні торговельних марок та публікуються в Бюлетені. Перелік добре відомих в Україні торговельних марок має інформаційний характер, є загальнодоступним і оприлюднюється на офіційному веб-сайті НОІВ. |
|
Законі України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»
|
| Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Установа — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності; |
Стаття 1. Визначення термінів та скорочення
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом; |
| Апеляційна палата — колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;
… |
Апеляційна палата – колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами; |
| державна система правової охорони інтелектуальної власності — Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи;
… |
державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності; |
| заклад експертизи — уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок. |
Виключено |
| Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на топографії ІМС
Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на топографії ІМС, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;
видає свідоцтва на топографії ІМС, здійснює їх державну реєстрацію;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про зареєстровану топографію ІМС;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на топографії ІМС у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
здійснює інші повноваження відповідно до законів. |
Стаття 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на топографії ІМС;
визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на топографії ІМС;
взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на топографії ІМС в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій. |
| 2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України. |
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законами. |
| Положення відсутнє |
Стаття 21. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на топографії ІМС
1. Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
2. До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
видача свідоцтв на топографії ІМС, здійснення їх державної реєстрації;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про топографії ІМС, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, прийняття рішення щодо них, надання виписок;
опублікування офіційних відомостей про топографії ІМС, ведення Реєстру;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на топографії ІМС в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на топографії ІМС, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та реєстрації топографії ІМС;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на топографії ІМС.
3. НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
4. НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
5. На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
6. Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів. |
| Стаття 6. Право автора
…
4. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Установою. |
Стаття 6. Право автора
…
4. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів НОІВ за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
| Стаття 9. Заявка на реєстрацію топографії IMC
…
2. За дорученням заявника заявку на реєстрацію може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу. Довіреною особою заявника не може бути працівник Установи і його експертного органу.
…
5. З метою ідентифікації топографії IMC, яка не використовувалася до дати подання заявки, Установі подаються в одному примірнику матеріали, що дають вичерпну інформацію щодо топографії.
6. З метою ідентифікації топографії IMC, яка використовувалася до дати подання заявки, Установі разом із заявкою подаються зразки IMC, що включають дану топографію, в такому вигляді, в якому її введено в оборот. У цьому разі заява повинна містити також відомості про дату, коли топографію IMC вперше було використано, а матеріали — основні технічні характеристики зразка IMC. |
Стаття 9. Заявка на реєстрацію топографії IMC
…
2. За дорученням заявника заявку на реєстрацію може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу. Довіреною особою заявника не може бути працівник НОІВ.
…
5. З метою ідентифікації топографії IMC, яка не використовувалася до дати подання заявки, до НОІВ подаються в одному примірнику матеріали, що дають вичерпну інформацію щодо топографії.
6. З метою ідентифікації топографії IMC, яка використовувалася до дати подання заявки, до НОІВ разом із заявкою подаються зразки IMC, що включають дану топографію, в такому вигляді, в якому її введено в оборот. У цьому разі заява повинна містити також відомості про дату, коли топографію IMC вперше було використано, а матеріали — основні технічні характеристики зразка IMC. |
| Стаття 11. Експертиза заявки
…
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обгрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію топографії ІМС або про відмову в реєстрації топографії ІМС. Рішення Установи надсилається заявнику.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.
…
6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обгрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці.
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
|
Стаття 11. Експертиза заявки
…
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою. На підставі такого висновку НОІВ приймає рішення про реєстрацію топографії ІМС або про відмову в реєстрації топографії ІМС. Рішення НОІВ разом з висновком експертизи надсилається заявнику.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.
…
6. НОІВ може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обгрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці.
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
|
| Стаття 15. Оскарження рішення за заявкою
…
8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом. |
Стаття 15. Оскарження рішення за заявкою
…
Виключено. |
| Стаття 23. Державне мито і збори
…
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. |
Стаття 23. Державне мито і збори
…
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки НОІВ.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. |
| Закон України “Про охорону прав на зазначення походження товарів» |
| Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Установа — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності; |
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом; |
| Апеляційна палата — колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;
… |
Апеляційна палата – колегіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами; |
| заклад експертизи — уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок; |
Виключено |
| державна система правової охорони інтелектуальної власності — Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних т інших відповідно спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи. |
державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
| Стаття 3. Повноваження Установи у сфері охорони прав на зазначення походження товарів
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на зазначення походження товарів, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;
видає свідоцтва, здійснює державну реєстрацію зазначень походження товарів та/або права на їх використання;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про зазначення походження товарів;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на зазначення походження товарів у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення
законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
здійснює інші повноваження відповідно до законів. |
Стаття 3. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належать:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на зазначення походження товарів;
визначення пріоритетних напрямів розвитку у сфері охорони прав на зазначення походження товарів;
взаємодія та координація з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою удосконалення захисту прав інтелектуальної власності;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на зазначення походження товарів в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення реалізації міжнародних програм і проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій. |
| 2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України. |
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законами. |
| Положення відсутнє |
Стаття 31. Повноваження НОІВ у сфері охорони прав на зазначення походження товарів
1. Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
2. До повноважень НОІВ належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішення щодо них;
видача свідоцтв, здійснення державної реєстрації зазначень походження товарів та/або права на їх використання;
приймання заяв стосовно внесення до Реєстру відомостей про зазначення походження товарів та/або права на їх використання, що охороняються на території України, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, прийняття рішення щодо них, надання виписок;
опублікування офіційних відомостей про зазначення походження товарів, ведення Реєстру;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на зазначення походження товарів в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на зазначення походження товарів, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій з питань проведення експертизи заявок та державної реєстрації зазначень походження товарів;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на зазначення походження товарів.
3. НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
4. НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
5. На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
6. Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів. |
| Стаття 11. Експертиза заявки
…
6. Під час проведення експертизи заклад експертизи має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе.
Додаткові матеріали на запит експертизи мають бути надані протягом трьох місяців від дати отримання запиту. Протягом зазначеного строку заявник може подати заяву про продовження строку для відповіді або поновлення пропущеного з поважних причин строку відповіді на запит. За подання заяви про продовження строку та за поновлення пропущеного строку сплачується збір.
Якщо заявник порушив встановлений строк або залишив запит без відповіді, заявка вважається відкликаною.
…
11. Копія поданого заперечення та відомості про особу, яка подала це заперечення, надсилаються заявнику. Заявник протягом двох місяців від дати одержання копії заперечення повинен надіслати Установі обгрунтовану відповідь на заперечення або подати заяву про продовження встановленого строку для відповіді.
За подання заяви про продовження строку сплачується збір. Якщо збір не сплачено, строк для надання відповіді не продовжується.
Якщо у встановлений строк відповідь заявника на заперечення до Установи не надійшла, заперечення розглядається у встановленому порядку на підставі наявних матеріалів.
…
15. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами, зазначеними в запиті закладу експертизи або рішенні Установи.
Копії матеріалів надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту. |
Стаття 11. Експертиза заявки
…
6. Під час проведення експертизи НОІВ має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе.
Додаткові матеріали на запит НОІВ мають бути надані протягом трьох місяців від дати отримання запиту. Протягом зазначеного строку заявник може подати заяву про продовження строку для відповіді або поновлення пропущеного з поважних причин строку відповіді на запит. За подання заяви про продовження строку та за поновлення пропущеного строку сплачується збір.
Якщо заявник порушив встановлений строк або залишив запит без відповіді, заявка вважається відкликаною.
…
11. Копія поданого заперечення та відомості про особу, яка подала це заперечення, надсилаються заявнику. Заявник протягом двох місяців від дати одержання копії заперечення повинен надіслати до НОІВ обгрунтовану відповідь на заперечення або подати заяву про продовження встановленого строку для відповіді.
За подання заяви про продовження строку сплачується збір. Якщо збір не сплачено, строк для надання відповіді не продовжується.
Якщо у встановлений строк відповідь заявника на заперечення до НОІВ не надійшла, заперечення розглядається у встановленому порядку на підставі наявних матеріалів.
…
15. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами, зазначеними в запиті або рішенні НОІВ.
Копії матеріалів надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту. |
| Стаття 13. Оскарження рішення за заявкою
…
8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом. |
Стаття 13. Оскарження рішення за заявкою
…
Виключено. |
| Стаття 26. Державне мито і збори
…
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом. |
Стаття 26. Державне мито і збори
…
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки НОІВ. |
| Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності
|
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. |
| Закон України “Про авторське право і суміжні права» |
| Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
…
Положення відсутнє
… |
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
…
Національний орган інтелектуальної власності (далі – НОІВ) – орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом;
… |
| установа — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
… |
установа — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
… |
| державна система правової охорони інтелектуальної власності — Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших державних закладів відповідної спеціалізації, що входять до сфери управління Установи. |
державна система правової охорони інтелектуальної власності – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність інших наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. |
| Стаття 4. Повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:
аналізує стан застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;
Абзац третій частини першої статті 4 виключено
здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
Абзац п’ятий частини першої статті 4 виключено
організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної винагороди і її розподілу між авторами і іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для затвердження в установленому порядку;
забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) контрольними марками відповідно до Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм» , веде Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок; |
4. Повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав
1. Установа забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:
аналізує стан застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;
Абзац третій частини першої статті 4 виключено
здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
Абзац п’ятий частини першої статті 4 виключено
організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної винагороди і її розподілу між авторами і іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для затвердження в установленому порядку;
забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) контрольними марками відповідно до Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм» , веде Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок; |
| організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;
забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх державних реєстрацій авторського права;
організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторського права і суміжних прав; |
Виключено |
| забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони авторського права і суміжних прав;
представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства; |
забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони авторського права і суміжних прав;
представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства; |
| доручає закладам, які входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
|
Виключено |
| Абзац чотирнадцятий частини першої статті 4 виключено
здійснює інші повноваження відповідно до законів.
Частину другу статті 4 виключено
3. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України. |
Абзац чотирнадцятий частини першої статті 4 виключено
здійснює інші повноваження відповідно до законів.
Частину другу статті 4 виключено
3. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України. |
| Положення відсутнє
|
Стаття 41. Повноваження НОІВ у сфері охорони авторського права та суміжних прав
1. Функції НОІВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
2. До повноважень НОІВ належить:
приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;
видача свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
ведення Реєстрів, внесення до них відомостей, передбачених цим Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, надання виписок;
здійснення публікацій в офіційному бюлетені з питань охорони авторського права і суміжних прав;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони авторського права та суміжних прав в міжнародних організаціях за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
здійснення інформаційної та видавничої діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони авторського права та суміжних прав, розроблення пропозиції щодо удосконалення законодавства у цій сфері та подання їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
організація та здійснення робіт щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони авторського права та суміжних прав.
3. НОІВ виконує інші функції та повноваження згідно із цим Законом, іншими законами, підзаконними нормативно-правовими актами та статутом.
4. НОІВ діє на підставі цього Закону та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
5. На документах, які приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, може бути використано електронний цифровий підпис. Подання документів в електронній формі до НОІВ та видача ним документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
6. Для підготовки рекомендацій з питань, віднесених до його компетенції, НОІВ створює дорадчі органи, проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів. |
| Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства
…
5. Суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
За підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України.
Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.
Особа, яка володіє матеріальним об’єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації. |
Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства
…
5. Суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється НОІВ відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. НОІВ складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
За підготовку НОІВ до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України.
Про реєстрацію авторського права на твір НОІВ видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.
Особа, яка володіє матеріальним об’єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації. |
| Закон України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» |
| До тексту Закону в цілому
|
У тексті Закону слова “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності» в усіх відмінках замінено словами “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності». |
| Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» |
| Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
…
Установа — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
… |
Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
…
Установа — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
… |
| Закон України “Про адміністративні послуги» |
| Стаття 2. Сфера дії Закону
…
2. Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо:
…
Положення відсутнє.
|
Стаття 2. Сфера дії Закону
…
2. Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо:
…
16) здійснення дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення (зазначення походження товарів), об’єкти авторського права і суміжних прав). |
| Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» |
| Стаття 3. Розміри ставок державного мита
…
6. За вчинення інших дій:
…
у) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об’єкти інтелектуальної власності: |
Стаття 3. Розміри ставок державного мита
…
6. За вчинення інших дій:
…
у) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об’єкти інтелектуальної власності: |
| за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід, деклараційного патенту на корисну модель, патенту на промисловий зразок:
|
за реєстрацію винаходу, корисної моделі: |
| для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, — 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що відповідно постійно проживають (знаходяться) за межами України, — 100 доларів США;
за видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг:
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, — 200 доларів США; |
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, — 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що відповідно постійно проживають (знаходяться) за межами України, — 100 доларів США;
за видачу свідоцтва на торговельну марку:
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, — 200 доларів США; |
| Положення відсутні |
за реєстрацію промислового зразка:
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, – 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що відповідно постійно проживають (знаходяться) за межами України, – 100 доларів США; |
| Стаття 6. Зарахування державного мита до бюджету
Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється за дії, пов’язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об’єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов’язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами «б» — «е» , «и» , «к» , «л» та «н» пункту 6 статті 3, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, яке зараховується до Державного бюджету України. |
Стаття 6. Зарахування державного мита до бюджету
Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється за дії, передбачені підпунктами «б» — «е» , «и» , «к» , «л» та «н» пункту 6 статті 3, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, яке зараховується до Державного бюджету України.
|
| Народні депутати України |
О.В. Співаковський
О.В. Опанасенко
М.Л. Княжицький
Г.М. Гопко
|
ВИСНОВОК
Головного науково-експертного управління
від 20.09.2018
на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності» (реєстр. № 9088 від 17.09.2018 р.)
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, «має за мету створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності, здатної сформувати, реалізувати прозору публічну модель подолання існуючих викликів та ризиків і запропонувати дієві інструменти сфери інтелектуальної власності як стимули для розвитку споріднених економічних та суспільних чинників» , а також спрямований на узгодження положень законодавства України у сфері інтелектуальної власності з директивами та регламентами ЄС та імплементацію відповідних положень Угоди про асоціацію, включаючи запровадження інституційних та організаційних змін у державному управлінні сферою інтелектуальної власності задля належного виконання положень цієї Угоди в частині охорони прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки.
Прийняття цього законопроекту, на погляд суб’єктів права законодавчої ініціативи, «забезпечить досягнення європейського рівня охорони прав інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію, імплементацію в національне законодавство положень права Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності, дасть можливість створити прозору та ефективну структуру державного управління сферою інтелектуальної власності, забезпечить прозорість процедур набуття та розпорядження правами інтелектуальної власності, підвищить якість охоронних документів, забезпечить впровадження ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності, створить передумови для активізації винахідницької діяльності та призведе до покращення інвестиційного клімату в України» .
Головне управління, розглянувши проект у межах наявного часу, вважає за доцільне висловити щодо його змісту такі зауваження та пропозиції.
- Насамперед, слід зазначити, що значна частина положень проекту дублює відповідні положення проектів законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності» (реєстр. № 5699 від 23.01.2018 року) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів та корисних моделей» (реєстр. № 7538 від 20.03.2018 року), які не були прийняті Верховною Радою України 04.09.2018 року. У зв’язку з цим Головне управління вважає, що при розгляді проекту № 9088 можуть бути використані положення висновків № 16/3-364/5699 від 16.05.2017 року до проекту № 5699 та № 16/3 – 453/7538 від 02.07.2018 року до проекту № 7538.
Наприклад, з тексту проекту неможливо однозначно визначити, чи були належним чином враховані у ньому директиви ЄС, які регулюють відповідні суспільні відносини. Зокрема, стосовно імплементації положень законодавства ЄС про торговельні марки звертаємо увагу на те, що Європейським Парламентом прийнято Директиву (ЄС) 2015/2436 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2015 року про зближення законодавства держав-членів стосовно торговельних марок (нова редакція) та Регламент (ЄС) 2015/2424 Європейського парламенту і Ради від 16 грудня 2015 року про внесення змін до Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 про торговельні марки Спільноти та внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2868/95 стосовно імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 40/94 про торговельні марки Спільноти та анулювання Регламенту Комісії (ЄС) № 2869/95 про збори, що підлягають сплаті до Відомства з гармонізації на внутрішньому ринку (торговельні марки і промислові зразки). Ці акти набули чинності відповідно 12.01.2016 року та 23.03.2016 року. Проте положення запропонованого законопроекту про торговельні марки не враховують положень нової зазначеної Директиви та Регламенту ЄС, зокрема:
1) положення щодо позначень, з яких торговельна марка може складатися і в якій формі вона може бути представлена (стаття 3 Директиви 2015/2436 і стаття 4 Регламенту 2015/2424);
2) деякі підстави для відмови в реєстрації торговельної марки, такі як неможливість реєстрації торговельних марок, які виключені з реєстрації відповідно до законодавства Союзу або міжнародних угод, що передбачають охорону традиційних гарантованих продуктів (пункт 1 (k) статті 4 Директиви 2015/2436 і пункт 1 (l) статті 7 Регламенту 2015/2424 );
3) торговельні марки, які складаються з суттєвих елементів більш раннього найменування сортів рослин або відтворюють їх в собі, зареєстрованих відповідно до законодавства Союзу або національного законодавства, що передбачає охорону прав на сорти рослин і які є по відношенню до сортів рослин тими самими або близькоспорідненими видами (пункт 1 (l) статті 4 Директиви 2015/2436 і пункт 1 (m) статті 7 Регламенту 2015/2424);
4) деякі підстави для відмови в реєстрації торговельної марки, такі як наявність попередньої торговельної марки, яка має репутацію у державі-члені, стосовно якої реєстрація застосовується або в яких торговельна марка зареєстрована, і використання пізнішої торговельної марки без поважної підстави може отримати несправедливу перевагу, або зашкодити розрізняльному характеру або репутації попередньої торговельної марки (пункт 3 статті 4 Директиви 2015/2436 та пункт 5 статті 8 Регламенту 2015/2424) тощо.
Крім цього вважаємо за доцільне звернути увагу на таке.
- У проекті (пункт 9 частини 1 нової редакції статті 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» ) визначається, що державною реєстрацією винаходу (корисної моделі) є «державна реєстрація права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель» )» . Про державну реєстрацію промислових зразків йдеться у змінах до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» , торговельних марок – у змінах до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» , топографії ІМС – у змінах до Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» . Таким чином, замість реєстрації патентів та свідоцтв на право інтелектуальної власності як документів, які засвідчують відповідні права, пропонується реєструвати відповідні об’єкти прав інтелектуальної власності – винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки (знаки для товарів і послуг). Проте, на наш погляд, це виглядає недостатньо юридично коректним, адже об’єкт та права на нього (безвідносно до суті цього об’єкта) належать до різних правових категорій.
Крім цього, при застосуванні такого підходу, за яким набуття прав на об’єкт інтелектуальної власності пов’язується лише зі створенням об’єкта прав інтелектуальної власності (наприклад, винаходу (корисної моделі)), відповідні права матимуть лише винахідник (зміни до частини 1 статті 8 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та його роботодавець (нова редакція частини 1 статті 9 цього ж Закону). Однак це не узгоджується, зокрема, зі статтею 421 ЦК України, згідно з якою суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору. Зазначимо також, що у проекті не передбачена державна реєстрація прав інтелектуальної власності особи, якій було передано виключні майнові права інтелектуальної власності за відповідним договором (стаття 1113 ЦК України), або ліцензіата, який одержав дозвіл на використання об’єкта прав інтелектуальної власності (стаття 1109 ЦК України), що, на наш погляд, ставить під сумнів легітимність усієї системи прав інтелектуальної власності в Україні.
Варто вказати, що запропонована у проекті нова редакція частини першої статті 462 ЦК України вимагає реєстрації прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, а не відповідних об’єктів. При цьому із змін до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» важко зрозуміти, що саме є предметом реєстрації. В змінах до статті 1 цього Закону поняття «Реєстр» визначається як «Державний реєстр свідоцтв України на торговельні марки» , тоді як у статті 13 цього Закону (за варіантом змін, викладених у порівняльної таблиці до проекту) має здійснюватися реєстрація торговельної марки. Зазначимо, що у багатьох випадках (особливо у частині змін до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ) положення порівняльної таблиці до закону відрізняються від відповідних положень тексту законопроекту, що суттєво ускладнює його аналіз.
- Новелою проекту є зміни в державному управлінні сферою інтелектуальної власності, які полягають в утворенні Національного органу інтелектуальної власності (далі – НОІВ), який визначається як «орган державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаний на національному рівні, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом та статутом» (пункт 1 частини 1 нової редакції статті 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» , абзац 2 нової редакції статті 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» тощо). При цьому функції НОЇВ виконує державне підприємство (установа, організація), утворене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, яке не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності (нова стаття 31, якою доповнюється Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» , стаття 21, якою доповнюється Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» тощо).
Проте, на нашу думку, статус цього органу має бути визначений більш чітко. Зокрема, аналіз його повноважень дає підстави стверджувати, що йому надаються певні владні повноваження, які притаманні органам державної влади. При цьому варто звернути увагу на те, що згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. За цих умов, на нашу думку, вказаний орган коректніше визначати як відповідний центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту прав інтелектуальної власності.
Крім цього, у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту Кабінету Міністрів України надається доручення у тримісячний строк з дня опублікування Закону визначити Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» державним підприємством, що виконує функції національного органу інтелектуальної власності, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. З огляду на зазначене вище, звертаємо увагу на те, що у статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» не передбачено утворення центральних органів виконавчої влади шляхом перетворення державних підприємств.
- Частина положень проекту за своїм змістом збігається з прийнятими 13.03.2018 року Верховною Радою України у першому читанні проектами законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень» (реєстр. № 6023 від 03.02.2017 року, яким, зокрема, назва Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» змінена на «Про правову охорону географічних зазначень» , а стаття 1, до якої у проекті № 9088 вносяться зміни, викладається у новій редакції) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів» (реєстр. № 5694 від 23.01.2017 року, яким, зокрема, назва Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» змінена на «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів» , а стаття 1, до якої у проекті № 9088 вносяться зміни, викладається у новій редакції). Вважаємо, що це не сприяє ефективній роботі Верховної Ради України і призводить до нераціонального витрачання бюджетних коштів та пленарного часу парламенту, обсяг якого обмежений. За цих умов, на нашу думку, доцільніше спочатку завершити розгляд законопроектів № 6023 та № 5694, які вже прийняті Верховною Радою України у першому читанні, а після цього повернутись до розгляду проекту № 9088, врахувавши при цьому положення вказаних проектів у разі їх прийняття.
- Виходячи з повноважень Кабінету Міністрів України, визначених у статті 116 Конституції України, Головне управління вважає, що щодо внесеного законопроекту доцільно отримати відповідний експертний висновок Уряду.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
| Перший заступник керівника Головного управління |
С.О. Гудзинський |
